Новини
Архів новин
Оберіть дату

Андрій Хливнюк про відповідальність публічних осіб, справу Шеремета та поліціянтів

 ...
Андрій Хливнюк про відповідальність публічних осіб, справу Шеремета та поліціянтівsuspilne.media

Чи може мистецтво бути поза політикою? Останнім яскравим проявом цієї теми стала підтримка музикантами акції Black Lives Matter у Сполучених Штатах. На 24 години найбільші студії звукозапису США і найвідоміші артисти припинили записи й виступи на знак солідарності з тими, хто виступає проти расизму. Про те, як мистецтво впливає на суспільство та чи може воно бути поза політикою, в ефірі Радіо Культура ведучий Вадим Карп’як дізнався в Андрія Хливнюка, пише "Суспільне".

Існує дві кардинально протилежні думки: "культура – ніяка не політика" і "немає ніякої політики без культури". Раніше в інтерв’ю фронтмен гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк висловлював думку, що артист може бути поза політикою, але зовсім інша річ – війна.

"Тут мова не йде про політику, тут мова йде про людей, живих людей, які зіткнулися з тим, що інші люди, не політики, прийшли в їхній дім зі зброєю в руках", – говорив він у 2016 році.

"Можна, звісно, бути поза чим завгодно, подумки. Можна бути у внутрішній еміграції, самоізоляції, а можна і не бути. Різні люди можуть мати різні думки, поки вони не взяли зброю в руки", – зауважив Андрій в ефірі Радіо Культура.

"Зараз, коли будь-яка публічність стала політикою, казати, що я поза політикою, дуже важко. Це намагання всидіти дупцею на двох стільцях. Особисто я б і ворогу не порадив намагатися на цих двох стільцях всидіти. Хочеш ти цього чи ні, але кожна публічна особа має імідж. Людина озвучує інтереси, мабуть, тих, кому вона симпатична. Або треба бути дуже розумною людиною і мати таке почуття такту, мудрості, просвітлення, щоб насправді вміти перевести людей з гостроактуальних тем на ті, що їх розслаблять. Або мати свою думку і триматися неї.

Мій товариш Олег Сенцов, коли йому давали 25 років таборів, мав силу і честь сказати, що твої погляди на життя нічого не вартують, якщо ти не можеш нічим пожертвувати.

У моєму житті було два чи три випадки, коли я несвідомо спіткнувся. Я приїздив на фестиваль до Дніпропетровська, а це виявлялася передвиборча кампанія – і мені доводилось скасовувати виступ та їхати додому. У Черкасах я вийшов на сцену і побачив, що там написано "Сім років разом". Колись ще до війни на днях міст я бачив багато банерів, що вони відбуваються під чиєюсь егідою. Але Революція гідності все дуже змінила, зокрема й погляди. Одна справа бути поза політикою на словах, а інша – на ділі. Одна справа, коли тобі дуже хочеться оновити машину, а інша – коли це тобі чимось загрожує. Коли тобі обіцяють завтра принести сумку грошей, кажуть, що вона буде велика й ніхто про це не дізнається, тоді бути поза політикою набагато важче, ніж у випадку, коли ти хочеш десь по-тихому зіграти концертик.

Але я не нав’язую свою думку. Лише той, хто вчинив злочин, і це доведено в суді, може назватися злочинцем. Якщо в Україні немає законів, які забороняють щось, то це можна робити. Вічне, добре, світле ніхто не скасовував, але люди не завжди керуються цими чистими ідеалами".

Нещодавно новопризначений міністр культури Олександр Ткаченко заявив: "Стосовно саме серіалів, я хотів би, щоб ми розуміли, що йдеться не лише про мову, а й також, на жаль чи на щастя, про економіку. Я був продюсером серіалів і, напевно, одним із небагатьох, хто припинив співпрацю з росіянами після 2014 року, але це мій особистий вибір як приватного підприємця. Якщо мова про державні кошти, то вкладати державні кошти у спільне виробництво з росіянами не можна, допоки в нас є держава-агресор. Стосовно приватних ініціатив – це економіка. Очевидно, якщо цей серіал продається в Росію, то це дозволяє взяти більше коштів для зйомок, і що тут важливо – в Україні, з українськими акторами, режисерами, сервісами. Ці кошти залишаються в Україні".

Андрій Хливнюк зауважує: "Мене така ситуація не може ані влаштовувати, ані не влаштовувати. Ми не регулюємо приватні відносини людей. Вона може мене дратувати, тому що я хочу, щоб був мир. Я розумію, що ціла країна і мільйони людей перебувають у підвішеному стані. Ми переходимо вже шостий рік з однієї реальності до зовсім іншої – реальності, до якої звикнути важко.

Однаково бізнесмени будуть намагатися заробити гроші. Вони знаходитимуть спільну мову, оминатимуть гострі кути. Цинізм дивує і лякає. Я не можу нормально сформулювати свою думку з цього приводу. Наприклад, люди, які мають подвійні-потрійні стандарти, легко відрізняють приватне життя і бізнес від публічного. Мабуть, в них такі круті альтер-его. Таких людей дуже багато. Чи це мене дивує і дратує? Так. Що ми можемо з цим зробити? Не знаю.

Допоки не звільнимо свої території, ми повинні докласти всіх зусиль, щоб забрати своє. Хочете торгувати з сусідами балалайками, продавайте старі, щоб вони не летіли в нас і не влучали в наші каски. Хочете за ці гроші купувати ракети – будь ласка, просто заберіть своє. Коли це відбудеться, торгуйте чим завгодно з ким завгодно".

Про внутрішню політику музикант думає наступне: "Ми, як жителі планети Земля, розуміємо, що масові виступи іноді відбуваються хаотично, а іноді це процес вже накопиченої негативної енергії, коли терпець увірвався і люди виходять. Таким уриванням терпцю може стати будь-яка із трагедій.

Немає ніяких перших-других-третіх сортів громадян – артистів, поліціянтів, політиків, солдатів. Усі вони громадяни і роблять світлі й темні вчинки. Громадськість може і повинна, якщо вона хоче, вирішувати такі питання. Я був одним з перших артистів, які підтримали Революцію гідності публічно. Ви думаєте, це вплинуло на те, що люди скинули владу? Ні.

Політика, в моєму випадку, полягає в тому, що я несу відповідальність за тих, хто вирішив, що моє збирання якогось палацу, спів чи музика роблять мене хорошою людиною. Мені доведеться відповідати за це. Щоразу, як публічна особа впрягається в правильну штуку, вона знає і розуміє, що вона несе відповідальність за життя людей. Ось у чому жах політики. Ось чому справжні та цікаві артисти не йдуть в політику. Вони зі світу інфантильного, коли йде мова про успіх і неуспіх, творчі амбіції. Одна справа, коли я не відповім на лист фанатки, яка каже, що хоче від мене трійню, а інша – коли я спонукатиму до дій та ризику власним життям і здоров’ям, а виявлюся неправим. Тому мені, публічній особі, потрібно трошки більше часу, щоб копнути про Кагарлик. Не на хайпі, хто швидше, крикнути, а дізнавшись, може, не першим, сформувати свою думку і десять разів подумавши, сказати, що в європейській країні це неприпустимо. Я вважаю, що система дала настільки жахливий збій, що це фактично ставить нанівець її реформу як таку.

Я, як і раніше, зневажаю людей у футболках чи кепках "All cops are bastards". Коли вас прищемить, ви так чи інакше покличете копів. Ці люди щодня ризикують життям, прямо зараз. Немає чорно-білої картинки. Не існує лише хороших чи лише поганих. Наша величезна проблема як суспільства і мене, як його частини, що ми хочемо часом призначити когось дуже хорошим і обрати одного. Ні, збирайтеся докупи та виборюйте своє право".

Про справу Шеремета Хливнюк відгукується так: "Як сталося так, що того, хто сидить, і того, хто на пресконференції казав, що справа розкрита, я знаю особисто? Я зустрічав обох цих людей, вони говорили зі мною як добрі люди. Звісно, це гучна справа, і я думаю, що є багато таких. Вона як Сенцов і політичні бранці – символ нашої несправедливості. Багато хто зі знайомих дратується, кажучи, що, можливо, ти не так добре і знав цих людей, не все так однозначно. Покажіть нам докази. Чому ви не приходите на суди? Чому це триває? Чому дитяча лікарка, чию провину не доведено, а необхідність в її роботі – величезна, сидить пів року в СІЗО? Давайте пам’ятати, що це справа не про замах на когось, кого ці люди ненавиділи, це українські патріоти і волонтери – це нічого не значить, перед законом усі рівні, – але навіщо їм було вбивати людину з такими ж поглядами на честь, совість і все інше? Багато нестиковок. Суспільство за цим слідкує й у всіх руки опущені. Невже тисячі людей жертвують своїми життями марно? Скільки нам ще потрібно десятиліть, століть відкатів назад? Скільки нам панів ще треба?

Говоріть правду – це так просто і не потрібно нічого запам’ятовувати. Говоріть правду у стосунках з коханими, тоді не треба пам’ятати, що ти казав вчора. Говоріть правду у своєму житті. Якщо вас вдарять по шапці, то ви хоча б знатимете, за що".

Як повідомляв сайт vikka.ua, екс-дружина відомого черкащанина назагал розповіла про його зради, борги і коханок.

 

  • Facebook
>