Новини
Архів новин
Оберіть дату

Капремонт – лотерея: керівники черкаських ОСББ не знають, що буде з їх будинками через 10 років

 ...
Капремонт – лотерея: керівники черкаських ОСББ не знають, що буде з їх будинками через 10 років

Із 310 ОСББ, що створені у Черкасах, торік з’явилося лише 25. Це небагато у порівнянні з 2016 роком. Тоді у Черкасах було створено 150 таких об’єднань. За словами фахівців, кількість дійсно працюючих у місті ОСББ значно відрізняється від статистичних даних. Справжніми господарями у своїх будинках стали тільки 200 об'єднань. А масштабні енергозберігаючі проекти втілюює ще менша їх кількість. Про нюанси утеплення будинків у Черкасах та енергозберігаючі заходи дізнавався сайт vikka.ua

Досвід одного з провідних черкаських ОСББ

ОСББ  "Сім’я" – серед перших, створених у Черкасах. 10-поверхівка є одним із шести черкаських будинків із власною даховою котельнею для підігріву води та опалення. Її побудували у 2001 році, а через рік мешканці створили ОСББ. Коли правління ОСББ почало розглядати доцільність утеплення, з’ясувалося, що навіть сучасна будівля мала чималі тепловтрати. Своїм досвідом із сайтом поділилася голова будинку Лідія Наріжна.

У листопаді 2017 року ОСББ (а це 80 квартир) закінчило утеплення будинку, в яке було вкладено 980 тис. грн. 70% цієї суми було виділено із бюджету міста Черкаси у межах програми співфінансування капітального ремонту будинків. Решту коштів зібрали самі мешканці без залучення банківського кредиту.

Такий вигляд мав будинок до утеплення

"Утеплювали стіни 5-сантиметровим пінопластом. Для цегляного будинку, виходячи з українського досвіду, це достатня товщина. Перед тим, як робити утеплення, ми провели тепловізійне обстеження стану огороджувальних конструкцій. Хотіли дізнатися, де в будинку найбільші тепловтрати, – зазначає голова правління ОСББ Лідія Наріжна. – На той час мешканці самостійно утеплили свої квартири (десь 25-30% стін). Здивувало те, що найбільші втрати тепла були зафіксовані у місцях, де обшивка пінопластом закінчувалася і починалася звичайна стіна".

Результати обстеження будинку тепловізором

Поки ще зарано підраховувати, скільки вдасться зекономити будинку завдяки утепленню. В самому об’єднанні розраховують, що вкладені кошти щонайменше знизять тепловтрати на 30%.

"Ми повністю на самозабезпеченні. Є насосна станція, яка обслуговує наш та сусідній будинок. При цьому тариф на воду в нас такий же, як і в місті, плюс витрачаємо кошти на електроенергію, що забезпечує підкачку води. За гарячу воду сплачуємо по загальноміському тарифу 80 грн за 1 куб. м, 24,5 грн вартує 1 кв. м опалення, та 3,8 грн за 1 кв. м становить квартплата. Так, за січень утримання однієї з 3-кімнатних квартир площею 75 кв. м обійшлося у 2,3 тис. грн", – розповідає Лідія Наріжна.

Голова ОСББ зазначає, що зроблені кроки – лише частина необхідної модернізації. При цьому вона не розуміє, чому деякі їхні ініціативи не підтримуються.

"Ми подавали заявку на грант від посольства Німеччини на отримання фінансової підтримки у сумі 298,4 тис. грн для проведення малобюджетного проекту. Хотіли замінити фізично зношений водонагрівальний котел, що перебуває в експлуатації понад 13 років. Він обігріває будинок та дає гарячу воду. Останнім часом там постійні поламки та регулярні ремонти. Зробили розрахунки та обґрунтування. Нам не відповіли і не пояснили, чому відмовили. Після цього в гранти не віримо", – нарікає Лідія Наріжна.

Газова котельна будинку

Вона підкреслює, що в Україні ОСББ перебувають далеко не в найкращих умовах. Адже місцеві бюджети можуть фінансувати лише капремонти, заміну систем опалення. При цьому ігноруються важливі нюанси.

"По-перше, програма співфінансування не розповсюджується на неутеплені балкони мешканців будинків. У нас же є люди, які неспроможні за свій кошт це зробити. А втрати тепла через це також є. По-друге, каналізаційні труби ОСББ має замінювати за власний кошт. В той час, коли СУБи на 100% фінансуються з місцевого бюджету", – зазначає голова правління ОСББ.

Господарями у своїх будинках стали тільки 2/3 ОСББ

Головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ Черкаської міської ради Юрій Кучеренко зазначає, що у 2017 році у місті з’явилося 25 ОСББ. Це небагато у порівнянні з 2016 роком. Тоді у Черкасах було створено 150 таких об’єднань.

"У Черкасах одна з найкращих в Україні міська програма сприяння ОСББ. Ми на 100% задовольняємо заявки по видачі коштів на виконання робіт з енергозбереження на умовах співфінансування. Таким чином, торік на капітальні ремонти з бюджету було виділено 12 мільйонів гривень, а робіт виконано на 25 мільйонів. Решту додали самі співвласники", – пояснив головний спеціаліст.

Однією з нагальних проблем ОСББ чиновник назвав наміри ПАТ "Черкасигаз" підвищити тариф на послуги розподілу природного газу у 2018 році до 954,79 гривень за тисячу кубометрів. Це майже втричі більше, ніж торік. У 2017 році тариф на розподіл газу складав 379,8 гривень за тисячу кубів.

"У нас є кілька ОСББ, де встановлені дахові котельні. Вони повністю функціонують на газу. Це, зокрема, ОСББ "Сім’я". Для них буде серйозним ударом, якщо зросте вартість транспортування газу", – пояснив Юрій Кучеренко.

За словами голови правління ГС "Черкаська асоціація ОСББ та ЖБК "На варті" Володимира Друмашка, приблизно 200 черкаських ОСББ самостійно займається господарюванням.

"З них чверть найбільш активні. При цьому близько 100 ОСББ так і не стали автономними від СУБів. Проблема в тому, що на державному рівні немає стратегії щодо ОСББ. Невідомо, що буде з цими будинками через 10 років", – зазначає він.

За словами голови асоціації, у Європі від енергозберігаючих заходів очікують чітких результатів.

"В європейському досвіді немає нічого особливого – у них державні стандарти вищі, а матеріали якісніші. Коли ж ми вкладаємо кошти у будинок – це лотерея. Відштовхуючись від наших умов, не можна гарантувати певного результату", – розповів він.

Енергоаудит стане обов’язковим для залучення коштів з Фонду енергоефективності

Консультант з питань енергоефективності, член Агенції регіонального розвитку Антон Нємєц зазначає, що перед тим, як робити капітальний ремонт будинку, треба обов’язково проводити енергоаудит та прогнозувати результат.

Енергоаудит – це процедура, яка відповідає на декілька важливих питань: де і з якої причини в будинку відбуваються втрати тепла та електрики, що конкретно необхідно зробити, щоб підвищити енергоефективність будинку, наскільки покращаться умови проживання в будинку після проведення комплексу рекомендованих дій з теплової модернізації, скільки все це коштуватиме.

Він зазначає, що вартість енергоаудиту становить приблизно 15-20 тисяч гривень, але ця сума окупається економією енергоресурсів.

"У нас стіни обклеюють пінопластом, навіть попередньо не збиваючи плитку, якою обшито будинок. Енергозбереження – це зовсім інший підхід. Наприклад, при утепленні будинку треба враховувати точку роси у стіні. Це дозволяє зрозуміти, в якому місці є велика ймовірність виділення значної кількості конденсату, – пояснює експерт. – При європейському підході точка роси припадає на утеплювач, яким обшивається будинок. А там це набагато якісніші матеріали, ніж використовуються у нас. У разі, якщо точка роси розміщена між утеплювачем та стіною, там з’явиться пліснява. У Європі утеплюють стіни пінопластом шириною від 25 см, а у нас найбільше – це 10 см".

За словами Антона Нємца, слідування порадам енергоаудиту може скоротити енерговитрати на 40-50%. Але у цьому разі і вкласти у ремонт доведеться чимало.

"Якщо робити все за нормами, треба також здійснювати технічний нагляд капремонту. При наявності на будинках плитки доведеться її збивати, утеплювати шви на панельних будинках, вирівнювати стіни та прибирати дефекти, робити дах. Також всі труби мають бути утепленими, електрика приведена до ладу. Доведеться вкласти у будинок в 5 разів більше грошей, ніж ми спостерігаємо у нас. У Європі будинок роблять комплексно, а у нас – частково", – розповів фахівець.

Юрій Кучеренко у свою чергу розповідає, що з середини 2018 року для тих, хто планує отримати державні "теплі кредити", слідування процедурі енергоаудиту буде обов’язковим. Адже ці кредити відтепер будуть видаватися з Фонду енергоефективності. Відповідний закон Президент України Петро Порошенко підписав 20 липня 2017 року.

Відповідно до закону, Фонд енергоефективності утворюється з метою підтримки ініціатив щодо енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, зокрема в житловому секторі, з урахуванням національного плану щодо енергетичної ефективності та зменшення викидів двоокису вуглецю. Такі заходи запроваджуються з метою виконання Паризької угоди, впровадження acquis communautaire Європейського Союзу та Договору про заснування Енергетичного співтовариства, забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.

Внесок Євросоюзу в майбутній Фонд енергоефективності  становитиме 100 млн. євро. Україна вкладає 800 млн. грн. Початок роботи фонду очікується у середині цього року.

"Вимогою Фонду енергоефективності буде наявність енергоаудиту. Без нього ОСББ гроші отримати не зможуть. Відтепер має бути показаний клас енергоефективності будинку від A до F. При цьому F – найгірший клас енергетичної ефективності будинку, А – характеризує будинки з найкращими показниками. Якщо будинок зможе показати покращення рівня енергозбереження, кошти будуть видаватися. Такий чином роблять у Польщі, Угорщині", – розповів фахівець.

При цьому він підкреслив, що енергоаудит не є обов’язковим для отримання ОСББ коштів з міського бюджету по принципу співфінансування.

"Ми поки що не проводимо розрахунки енергоефективності. У кожному будинку це індивідуально. Але ті, хто зробив нормальний комплекс енергоощадних заходів платять удвічі менше за тепло, ніж раніше", – зазначив головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ Черкаської міської ради.

Впровадження європейського досвіду в Україні цілком реальне

Майже половина населення України мешкає в багатоповерхівках. За офіційною статистикою, їх 255 тисяч. Водночас на житловий сектор припадає 25% загального споживання електроенергії і 45% – тепла.

"Від 70 до 90 % житлового фонду – це будинки з величезними енергетичними затратами. Їх будували, коли енергетичні ресурси коштували копійки, отож на енергоефективність ніхто не звертав уваги, – каже Андрій Кирчів з асоціації "Енергоефективні міста України". –  А зараз це стало величезною проблемою. Будинки ці до того ж старіють і потребують відновних робіт".

Експерт підкреслює, що має сенс лише комплексна термомодернізація багатоповерхівок. Бо лише окреме утеплення, заміна вікон чи системи опалення значного ефекту не дадуть.

Щорічно на житлові та побутові потреби населення України витрачається п'ята частина паливних ресурсів і електроенергії і третина теплової енергії. На одного жителя припадає приблизно 1,3 тонни умовного палива на рік, що майже удвічі більше, ніж в розвинених країнах. Більшість втрат – через застарілий житловий фонд. Але це не вирок. Позитивний досвід реконструкції радянських житлових будинків у Східній Німеччині (так само у Польщі й Естонії) показує, що вони можуть бути значно зручнішими, ніж навіть нові панельні будинки, які пропонувалося будувати на їх місці.

Вартість модернізації будинків у колишній НДР склала близько 30% від вартості знову споруджуваного житла. А рівень енергоефективності після проведеної модернізації відповідає чинному в Німеччині стандарту енергоефективності. Всього у Східній Німеччині реконструювали 2 мільйони 180 тисяч квартир у збірних будинках, це приблизно 22 тисячі будинків. Там було модернізовано повністю 60% панельних будинків, частково – 25%. Що важливо, усі роботи з реконструкції були проведені без відселення мешканців.

tbilisi.media

Під час робіт з реконструкції житлових будинків у Німеччині здійснювалися такі заходи, як заміна покриття даху; утеплення технічного поверху; утеплення фасадів з декоративним оформленням будівлі; заміна вікон із рішенням завдання провітрювання і рекуперації; утеплення перекриттів підвалу з його санацією; санація балконів; санація під'їздів; монтаж ліфта у зовнішній частині будівлі (при відсутності ліфта); заміна інженерних комунікацій в будівлі; заміна радіаторів з установкою на них термостатів і теплолічильників; улаштування горизонтальної схеми подачі тепла в квартири; встановлення квартирних лічильників споживання води; пристрій теплового вузла в підвалі будівлі і колективних лічильників витрат газу, води; облаштування прибудинкової території.

Таким чином, німці довели, що немає жодних технічних і економічних перешкод для забезпечення відповідності експлуатації панельних будинків типу хрущовок навіть таким високим вимогам, як енергоефективність у країнах Євросоюзу. Комфортність проживання і архітектурний вигляд, за оцінками європейських експертів, в цих будинках забезпечуються на рівні сучасних вимог.

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

  • Facebook