Новини
Архів новин
Оберіть дату

Відновлюють занедбані будівлі та ремонтують дороги: черкащани об’єднуються в громади задля покращення умов життя

 ...
Відновлюють занедбані будівлі та ремонтують дороги: черкащани об’єднуються в громади задля покращення умов життяckp.in.ua

Україна з 2014 року стала на шлях реформи децентралізації, яка є одним із важливих кроків у напрямку досягнення європейських стандартів. Цей процес стартував із прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також низки законів, що дозволили сформувати єдиний дієвий інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади.

До впровадження реформи активно приєдналася і Черкаська область. Вже у 2017 році вона увійшла в п’ятірку лідерів серед інших областей за темпами утворення ОТГ. Про перешкоди, перші досягнення та користь від об’єднання громад дізнавався кореспондент vikka.ua.

Черкащина на крок ближче до Європи

У деяких країнах Євросоюзу показник об’єднання громад значно менший, аніж в Україні за останні чотири роки. Перша ОТГ в Україні утворилася у 2014 році в Луганській області. Згодом почали "впускати" в своє життя децентралізацію та брати на себе повноваження та розвиток громади і інші області країни, Черкащина – не виключення. Новий 2018 рік область почала з двадцятьма новими громадами. Всього у Черкаській області 26 об’єднаних територіальних громад, та на цьому, експерти кажуть, не край. Прогнозують, що 2018 рік, найімовірніше, є останнім у добровільному об’єднанні. Вже наступного року будуть дооб’єднані всі громади без добровільного принципу. Тому вони очікують, що ті громади, які досі не визначилися, в яких межах їм найбільш вигідно працювати, визначаться і на Черкащині рік завершиться у кількості 50-ти об’єднаних територіальних громад.

Експерти також пояснюють, що для звичайних жителів процес децентралізації є дуже вигідним. Є дві головні причини. Перша – послуги стають якіснішими та ближчими до населення. Більшість адміністративних послуг в ОТГ можна отримати на місцях у найкоротші терміни. Раніше доводилося їздити в районний чи обласний центр і чекати у довгих чергах. Друге – інфраструктура в ОТГ поліпшується за рахунок субвенції та більших фінансових можливостей із власних ресурсів, а ще – залучення грантів.

Експерт із децентралізації Любов Ропало розповідає: поки що ця реформа актуальна більше для сільської місцевості. Це можливість налагодити інфраструктуру, не гіршу, аніж у приміських територіях. В першу чергу реформа дає можливість громадам самостійно будувати водогони, встановлювати освітлення та враховувати інші базові потреби населення.

"Якщо кошти спрямовувати відразу на підготовку внутрішніх фахівців, то громада цього може швидко і не відчути, але якщо освітлити вулиці, які ніколи не освітлювалися, то відразу будуть помітні позитивні зміни, – пояснює експерт. – Так само дороги і те, куди жителі населених пунктів зможуть прийти та отримати більш-менш якісні адміністративні послуги. Не треба тепер їхати десь далеко. Можна все отримати на своїй місцевості у ЦНАПах".

Перший успіх Черкаської області

У 2015 році на Черкащині було утворено Білозірську, Мокрокалигірську і Єрківську громади. Вони наразі найрозвинутіші, адже стали першими в області і вже багато чого зробили для саморозвитку. А в 2016 році доєдналася низка громад, які наразі розвиваються не менш успішно. Найбільше працюють у Корсунь-Шевченківському районі: там об’єдналися майже всі громади, за виключенням райцентру і ще кількох сіл.

Голова Набутівської ОТГ Корсунь-Шевченківського району Олег Малюга розповідає, що особливістю їхньої громади є відсутність у її центрі – селі Набутів – власної сільської ради. Це село географічно розташоване найбільш зручно, але має багато занедбаних раніше будівель. Тому тут жителі самостійно створюють необхідну інфраструктуру. Всього Набутівська ОТГ об’єднала 13 населених пунктів, в яких знаходиться 7 сільських рад.

"Тільки-но ми дочекалися інфраструктурної субвенції від держави у розмірі 3 мільйони 456 тисяч гривень, почали розбудовувати нашу громаду. Спершу провели освітлення та відремонтували дороги комунальної власності, відновили амбулаторію тощо", – розповідає голова.

У найближчих планах громади – зробити ремонти у всіх класах шкіл, перевести на альтернативні види палива деякі котельні. Також там планують створити власний туристичний маршрут.

Найпрогресивніша громада області

А от лідером по впровадженню на Черкащині інновацій є Білозірська ОТГ. Саме тут серед перших в Україні стартував процес оформлення біометричних та закордонних паспортів, впроваджується послуга "Шлюб за добу". Вперше в українському селі встановлено "сонячне дерево", що дає змогу місцевим жителям за рахунок сонячної енергії заряджати гаджети, відпочиваючи у парку.

Власне, Білозірська громада з перших днів свого функціонування впевнено увійшла в національну історію місцевого самоврядування, провівши перші вибори старост в Україні. А у місцевому ЦНАПі надається понад 200 адміністративних і соціальних послуг, з них понад 60 – у селищі Ірдинь. Про здобутки цієї громади можна говорити насправді дуже багато.

decentralization.gov.ua

"Школи, дитячі садочки та лікарні опалюються не газом, а твердопаливними котлами. Ми відремонтували лікарню, усім медикам виділили квартири. В освітніх та медичних закладах замінили всі вікна, двері, відремонтували покрівлі. Також за два роки провели більше сорока кілометрів освітлення, – розповідає голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук. – Наразі працюємо над передачею землі громаді та ремонтом доріг. Хочемо розпочати і будівництво доріг. Без децентралізації цього б всього не було".

decentralization.gov.ua

Володимир Міцук говорить, що труднощі, які виникали під час об’єднання, вже всі забули. Спочатку, каже очільник громади, було важко розібратися із законами та нормативними документами, доводилось вивчати та робити все самостійно. Та зараз радить і іншим громадам працювати над створенням ОТГ.

"Ми задоволені результатом об’єднання, і це лише за два роки. Думаю, ще через п’ять років нашу громаду вже зовсім буде не впізнати", – каже він.

Труднощі, з якими доводиться боротися

Наразі найскладніше новим двадцятьом черкаським ОТГ, які об’єдналися у 2017 році. Вони приймають повноваження від держави, комунальне майно від району, готують кадри для нових послуг, проводять різноманітні публічні закупівлі. Також здійснюють пошук підрядників для постачання товарів та послуг і розробляють стратегії свого розвитку.

Керівник центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько каже, що в цей час пересічні жителі не можуть побачити якихось кардинальних змін, тому інколи виникають непорозуміння. Разом з тим, усі ресурси та повноваження, які пообіцяла держава, вже заходять у громади і до кінця року жителі зможуть побачити основні зміни.

У Центрі розвитку місцевого самоврядування допомагають громадам ухвалювати рішення про об’єднання.

"Ми починаємо працювати з ініціативними групами, проводимо з місцевими жителями громадські обговорення, допомагаємо у підготовці відповідних документів, сесійних засідань ради до остаточного ухвалення рішення про об’єднання, – розповідає Сергій Слинько. – Після об’єднання ми допомагаємо громадам у створенні стратегії розвитку, організації надання муніципальних послуг, проведенні реорганізації, передачі майна, налагодженні комунікації в громаді, організації фінансової діяльності ОТГ і багато іншого".

Експерт розповідає, що найбільше громадських обговорень було щодо утворення Балаклеївської ОТГ. Там лише в самій Балаклеї на першому етапі було призначено сільським головою двадцять таких обговорень.

"Цікаво, що на всіх громадських обговореннях надавав консультації наш експерт із децентралізації, а сам сільський голова відвідав із двадцяти проведених лише три. Коли голова побачив, що люди підтримують реформу, то почав ходити по лікарняних, готувати юридично неправильні проекти рішень щодо об’єднання і всіляко затягувати процес, щоб якомога довше утриматися на посаді", – розповідає він.

Наразі наближені до завершення процесу об’єднання Руськополянська громада, від створення якої відділяє лише останнє рішення депутатів у селі Геронимівка. Також кілька кроків лишилося Балаклеївській ОТГ, де сесія призначена вже на 5 березня цього року. Ці громади прогнозовано першими вийдуть на вибори голови та депутатів вже цього жовтня.

На Черкащині Драбівський район із самого початку реформи є найпроблемнішим. У ньому найбільше поширюється неправдивої інформації і "чорного піару" проти реформи.

"Прикро, що одним із антиагітаторів реформи є керівництво районної ради, яке, як ніхто інший, мало б розуміти невідворотність реформи і ті ресурси, які наразі втрачає район за відсутності там об’єднаних громад", – говорить Сергій Слинько.

Найчастіше громади об’єднуватися не бояться, а от деякі владці бояться втратити внаслідок реформи свою посаду та власний рейтинг на виборах.

Маючи такі побоювання, вони дуже часто залякують населення, що у громадах закриють школи, дитсадки, медзаклади тощо. Хоча це зовсім не так. Якщо проїхатися по об’єднаних територіальних громадах Черкащини, то можна побачити, що всі школи, дитячі садочки і медичні заклади не лише працюють, а більше того, маючи ресурси від об’єднання, роблять сучасні ремонти, закуповують новітню техніку та пропонують для населення більш якісні послуги, ніж раніше.

Чому децентралізація потрібна Україні

Сучасну державу неможливо уявити без повноцінного функціонування системи місцевого самоврядування. Реформа децентралізації передбачає майже повну передачу повноважень органам місцевого самоврядування, але спочатку територіальні громади мають добровільно об’єднатися. Потім новоствореним ОТГ передадуться практично усі повноваження районних адміністрацій та рад.

Децентралізація передбачає надання можливостей людям втручатися в процес правління державою, адже самі знають, що для них краще. До цього часу домінувала така собі радянська і пострадянська концепція, яка продемонструвала в сучасному світі свою неефективність.

Для такої великої країни, як Україна потрібна інша модель, яка, відповідно, впроваджується через децентралізацію. Вона передбачає обумовлені законом і Конституцією права та можливості громадян створювати необхідні умови життя для себе і навколо себе.

"Стара модель не була ефективною, адже в країні більше 12 тисяч рад, здебільшого сільські та селищні. Більшість з них – абсолютно не спроможні фінансово, – пояснює фахівець з питань децентралізації Віталій Загайний. – Те, що ми зараз впроваджуємо в ході децентралізації, передбачає створення місцевих рад, в тому числі в селі та селищі, які прирівнюються за своїми можливостями, повноваженнями і податковою базою до міст обласного значення. Це означає, що громади матимуть більше повноважень та можливостей".

cehrin.org.ua

Варто врахувати деякі дані. За 25 років незалежної України ми отримали дуже цікавий феномен, коли зменшилася кількість сільського населення на 2,5 мільйони. В нас зникло з мапи близько 400 сіл, але при тому збільшилася кількість сільських і селищних рад більше, ніж на 1000 одиниць.

"Кількість населення та населених пунктів зменшується, а кількість органів влади збільшується. Це означає, що ми мусимо їх утримувати та витрачати кошти, – пояснює експерт. – Як показали дослідження, левова частка всіх сільських та селищних рад глибоко дотаційні. Рівень дотації 70-80%, а в деяких випадках і 90%. Аналізуючи це все, люди, які впроваджували реформу, розуміли, що так бути не може і що публічне правління неефективне".

Децентралізація пробуджує сьогодні велику кількість людей, які готові включатися в процес покращення умов у своїх власних громадах. Віталій Загайний говорить: це стає наслідком того, що виникає така собі конкуренція між громадами. Загалом це нормальне явище.

"Це нормально, коли ми будемо вишукувати сильніші сторони і, спираючись на це, будуватимемо свою унікальну громаду, – пояснює він. – Сучасної європейської держави без втілення цієї реформи просто не вийде".

Європейський досвід

Для України,в якій ще не завершено процес реформування державних інститутів, надзвичайно важливим є ознайомлення з найкращими прикладами впровадження децентралізації в інших державах. Європейці також ішли цим шляхом, що і ми.

"Фактично всі європейські країни впроваджують цю реформу, адже це дуже органічна і природна річ. Неможливо раз на тисячу років зробити адміністративно-територіальну систему і вирішити, що іншої правильної системи не існує і вона не потрібна", – говорить Віталій Загайний.

Наприклад, за останні десятиліття країна зазнала значних змін і в транспортному сполученні, і в комунікаційних засобах. Це суттєво впливає на можливості управління державою.

За словами Віталія Загайного, Україна здебільшого переймає досвід децентралізації таких унітарних держав, як Польща, Франція, Литва. Ці країни теж були вимушені впроваджувати процеси децентралізації після зміни політичної доктрини.

"Пострадянська або радянська політична модель передбачала жорстку централізацію, якомога нижчий рівень присутності органів державної влади, а місцеве самоврядування не дуже розвивалося, – розповідає він. – Наскільки довго ці процеси будуть втілюватися в життя, залежить від темпераменту того чи іншого народу".

Датчани це роблять дуже повільно, вже упродовж 30 років, французи – трохи швидше, а Польща впроваджувала відповідні реформи протягом 10-15 років. Треба розуміти, що реформа децентралізації має передбачати можливості постійного внесення коректив.

"Потрібно дивитися, що працює краще, а що гірше. Більше того, ми не повторюємо жодну з європейських моделей, а фактично будуємо свою власну українську модель. Це логічно, адже ми є унікальною країною, – говорить експерт. – Ми використовуємо кращі досвіди і прийоми або елементи, які в себе вже використали країни європейського континенту. Разом з тим, у нашій країні це все переосмислюється і переглядається, виховуючи українські реалії".

Проблема кадрової недостатності

Однією з основних проблем реформи децентралізації є кадрова недостатність. Від питання навчання кадрів ми відстаємо від усього континенту, адже в Україні існує лише радянський підхід із підвищенням кваліфікації. Рада Європи вже готує стратегію для українців, щоб можна було якнайшвидше вирішити цю проблему.

Експерти кажуть, що єдиний вихід – навчати людей, які є на місцях, які готові витрачати свій час на здобуття необхідних знань, ставати якісними управлінцями. Для цього можливо залучати фахівців, які мають відповідний досвід.

"Якщо раніше Україні потрібна була незначна кількість управлінців високого рівня, які централізовано управляли країною та давали накази, то зараз нам потрібні ініціативні люди – фахівці, які розуміють, що таке субвенція на соціально-економічний розвиток, як готувати проекти, як їх подавати і планувати, щоб можна було реалізувати проект цього року і він був фундаментом для проектів наступних років, – говорить Віталій Загайний. – Це означає що нам потрібні фахівці не лише проектного менеджменту, а і люди, які мають стратегічне мислення на рівні громади, які можуть планувати і розвивати їх".

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

  • Facebook