Новини
Архів новин
Оберіть дату

Жодних оцінок – тільки похвала: як навчатимуть черкаських першачків у Новій українській школі

 ...
Жодних оцінок – тільки похвала: як навчатимуть черкаських першачків у Новій українській школіnus.org.ua

Цілісна та всебічно розвинена особистість, патріот з активною позицією та інноватор, здатний змінювати світ. Такого українця хоче виховати Нова українська школа. З першого вересня першачки по всій країні почнуть навчатися по-новому. Ми переходимо від школи, в якій тільки перевантажували інформацією, до школи, де дають компетентності, потрібні для самореалізації. Так, принаймні, задумали у профільному міністерстві, пише "Громадське. Черкаси".

Як сказано в концепції Нової української школи, найбільш успішними на ринку праці в найближчому майбутньому будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Але українська школа не готувала до цього.

Як і 10, 20, 50 років тому, пересічний український школяр здобував у школі застарілі знання. За останні роки цей розрив тільки зростав, як і значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні були відтворювати фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміли застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.

Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивував дітей до навчання. Матеріал підручників був затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом, кажуть автори концепції Нової української школи.

"Сьогодні у нас дві проблеми в навчанні. Перша – це перевантаженість предметами. Однозначно такого обсягу не може бути. І друга проблема – те, що ми даємо суто навчальний матеріал. Випускник нашої української школи не вміє застосувати набуті знання в житті. Він, як фарширована риба, розумієте? Нібито і риба, але не плаває", – відзначали директори.

Тому урядовці задумали докорінну реформу середньої школи. Вона має готувати нове покоління активних, творчих та винахідливих українців. Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Чи вдалася реформа у пілотних проектах?

Торік сто пілотних шкіл України почали працювати за новим стандартом. У Черкаській області проект нової школи втілювали черкаська гімназія №9, смілянська школа №3 та дві школи із Золотоноші.

Перед початком 2017-го навчального року був страх та паніка, зізнається вчителька початкових класів Золотоніської школи №2 Ірина Хоменко. Побоювання мали і батьки. Та коли побачили перші результати, з’явилася впевненість, що це працює.

"Ігри та інтегровані заняття – все це для шестирічок ближче, ніж сидіти за партою, читати і запам’ятовувати інформацію. У батьків була така нав’язлива ідея, мовляв, чого діти не вчать вірші напам’ять? А я кажу: "значить ви не питаєте у дітей, чим вони займаються на уроках". Розпитавши дітей, вони потім дивувалися, що вони стільки всього знають", – пригадує вчителька.

Нова українська школа дає дитині свободу бути собою. Це одна із переваг, яку відзначає Ірина Хоменко.

"У школі діти почувають себе як вдома, немає страху, а є впевненість. Дитина не боїться висловлюватися на уроках, бо знає, що немає неправильної відповіді, адже кожна відповідь особлива. Першачки навчилися обґрунтовувати свої відповіді такими фразами як "я думаю…", "я вважаю…" Їх не оцінюють", – каже Ірина Хоменко.

Був серед першопрохідців і кадетський клас Ольги Шляхетко. Вчителька початкових класів дев’ятої гімназії розповідає: завдяки новій програмі дітям легше дається перехід від дитячого садка до школи.

"Увесь навчальний рік вони були дітьми, жодного натиску. Вчилися в ігровій формі. Зараз зустрічаю моїх хлопців, питаю, чи хочуть у школу, а вони кажуть: "ми так скучили за школою, хочемо до друзів, хочемо гратися і спілкуватися", – пригадує вчителька.

Ольга Шляхетко розповідає: ефективність провадження реформи залежить від креативності вчителя та його індивідуального підходу до кожної дитини.

"Буває, запланувала собі один вид роботи, а приходжу у клас і бачу, що діти зовсім інакше бачать цю проблематику. І ти на ходу маєш підлаштуватися під дітей і підігравати їм. Або ж не всі ж діти можуть працювати у групах, деяким потрібен особистий простір. До них підходжу індивідуально. Поступово привчаю до колективної роботи, не змушую, мовляв, так треба. Кажу: "добре, сьогодні ти попрацюєш один", а потім він дивиться на інших і починає включатися у колективну роботу. До кінця року я вже й забула, що він одинак", – зазначає вчителька.

Яким буде навчальний процес?

Уроки для першачків традиційно триватимуть по 35 хвилин та матимуть по дві обов’язкові фізкультпаузи. Вивчатимуть діти українську мову, математику, мистецтво (образотворче і музичне), фізичну культуру, англійську мову та інтегрований предмет "Я досліджую світ". Останній включає у себе українську мову, математику, природознавство, історію, основи здоров’я, трудове навчання, образотворче мистецтво і фізкультуру.

"Кожен день у школі має починатися із ранкової зустрічі. Якщо тепла погода, її можна проводити на вулиці. По-перше, кожна дитина має привітатися. Вчитель задає тон: до прикладу, сьогодні вітаємося різними мовами. На цій зустрічі діти також формують правила поведінки в групі. Це дуже важливо, адже їх не нав’язує хтось зверху, вчитель чи школа", – розповідає методист Черкаського міського методичного кабінету установ освіти міської ради Валентина Мединська.

Жодних оцінок не буде. Можливе тільки словесне заохочення. І то відзначити можуть не самого учня, а результат роботи, тобто старанно написану букву чи швидке прочитання речення.

"На що особливо звертає увагу реформа, то це на співпрацю з батьками. Виховання дітей – це обов’язок батьків, а не вчителя, і в школу приходять діти уже із певною відпрацьованою поведінкою. Однією з форм заохочення може бути запрошення на ранкову зустріч. Батьки, дідусі, бабусі можуть приходити розповідати про свої професії. Діти самі підходитимуть до батьків зі словами: "мам, сьогодні до нас приходив тато Оленки, а завтра підеш ти", – пояснює методистка.

Освітній простір для початкової школи матиме вісім основних осередків. Окрім робочої зони учнів та вчителя, у класі має бути ігровий осередок (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор), осередок художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт), куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум), осередок відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям) та дитяча класна бібліотека.

За сучасною концепцією, парти і стільці у класі мають бути модульними, тобто такими, щоб навіть дитина могла їх легко переставляти (стілець не може бути важчим ніж чотири кілограми, а парта – десять). Робота на уроці тепер не передбачатиме постійного сидіння в три ряди обличчям до дошки. Діти навчатимуться у парах та групах граючись та експериментуючи.

Як готували вчителів?

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. В теорії це має бути творчий та відповідальний педагог, який постійно працює над собою. Щоб змінити підхід до навчання, всі вчителі початкової школи в Україні пройшли підготовку. Навчання стартувало у лютому, тривало на весняних канікулах та улітку.

"У лютому в групі вчителів, з якими я працювала, був величезний супротив. Теж саме чула і від колег. При цьому супротив був як з боку вчителів пенсійного віку, так і від 20-річних спеціалістів. Для них це був вихід із зони комфорту. Що таке взяти старий конспект, щось у ньому виправити чи дописати і піти на урок. А що значить вчити по-новому. Але коли почали працювати, разом вчилися. А далі у червні відгуки абсолютно змінилися, навіть аплодували у кінці та дякували", – зазначає Валентина Мединська.

Була серед тих, хто спершу сприйняв реформу насторожено і вчителька черкаської школи №15 Галина Скринська. Жінка має понад 30-річний досвід роботи у школі.

"На початку мені було складно. Одразу я не дуже ішла на контакт, скептично до цього ставилася, хоч проробила у школі із 1981 року. А потім ми почали розуміти, розбиратися, розкладати все по поличках. Ми самі гралися, танцювали і стрибали. Так через себе пропускали те, що будемо робити з дітьми на уроках. Зараз моє основне завдання – навчити учнів вчитися. Коли дитина займається тим, що подобається, то вона знаходить для цього бажання, сили та енергію. Школа має стати тим середовищем, в якому буде комфортно, і дати те, що знадобиться в житті", – розповідає Галина Скринська.

Жінка переконана: ті вчителі, які справді хочуть працювати з дітьми, пристосовуються до змін.

"Кажуть, що вчителям, які мають великий досвід, буде тяжко. Це не важко. Просто треба зрозуміти нову школу, з новим мисленням і новим сприйняттям наших дітей. А взагалі треба любити дітей. У 1981 році я набирала дітей і набираю зараз. Це зовсім інші діти, вони мають інші ідеали. А отже, і підходи до них треба змінювати. Тепер ти маєш думати, як зацікавити дитину матеріалом, щоб вона його зрозуміла і сама творила", – додає вчителька.

Простіше перейти до нових стандартів викладання майбутнім вчителям. У педагогічних училищах і вишах уже змінюють підходи і готують студентів до нової школи.

"Основна мета нової школи полягає у тому, щоб дати дитині знання, тісно пов’язані із життям. До цього і готуємо наших студентів. Оскільки я викладач математики, то на своїх заняттях пояснюю, як можна дати більше прикладних задач. До прикладу, першою темою з математики для першачків є геометричні фігури. Вчитель не просто їх показує, а разом з дітьми розбирається, де їх можна побачити у звичайному житті. Тепер діти на уроці математики малюють та вирізають геометричну фігуру, склеюють із фігур нову", – розповідає викладачка математики і методики математики Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу Наталія Сухобрус.

За словами викладачки, нові елементи співпраці з учнями студенти вже навіть випробували на практиці у школі. Там діти сприйняли їхні уроки "на ура".

У скільки обійшовся новий освітній простір?

На створення нового освітнього простору у бюджеті країни на 2018 рік передбачили один мільярд гривень. Ці гроші мають використати на обладнання для всіх перших класів. Усі школи мають закупити необхідну мультимедійну техніку, меблі (одномісні парти, шафки, скриньки, шухляди, де зберігатимуть обладнання) та дидактичний матеріал.

Черкасам із бюджету перепало майже 5 мільйонів. Утім у липні частина депутатів почала повідомляти, що старт реформи у Черкасах опинився під загрозою, бо місто не може освоїти ці кошти. Мовляв, для цього міська рада має надати співфінансування з міського бюджету і виділити півтора мільйона гривень. Однак таке рішення може ухвалити сесія, а депутати ось уже два місяці не збираються на неї.

Профільний департамент міськради доклав максимум зусиль, щоб використати державну субвенцію, переконує начальник управління освіти Євген Степко.

"Це проблема загальнодержавна. Один мільярд гривен, який виділив уряд, по суті треба освоїти за три-чотири місяці. В країні просто немає таких виробничих потужностей, які здатні задовольнити освітянський попит", – зазначає чиновник.

Наскільки черкаські школи готові до прийому першачків, освітянин не береться оцінювати. За його словами, підготовча робота у школах стартувала ще у січні, коли заклади почали вивчати перелік усього необхідного для нової школи. Кожна школа робила замовлення самостійно, адже це окремі юридичні особи із власною бухгалтерією.

"Директор департаменту освіти провів співбесіду з кожним директором школи. Їм запропонували способи і можливості використання державної субвенції. Оперативність виконання залежить від закладів освіти. Є школи, в яких незадовільний стан речей, а є школи, де кращий. Все залежить від активності адміністрації. Якщо директор був активним, то там усе нормально", – зазначає Євген Степко.

Запевняє, що до першого вересня його школа готова, хоча і не всі меблі ще є, директор Черкаської школи №4 Василь Сабадаш. Розповідає: почали готуватися ще у травні. Відтоді провели значний обсяг роботи.

"У нас не критична ситуація – є все найнеобхідніше. Сучасні мультимедійні системи працюють у нас уже 5 років. На кожного учня ми закупили контейнери для зберігання дидактичних матеріалів, спеціально замовляли стелажі під це. Також придбали один комплект одномісних парт. Меблі в інших двох класах поки що залишаться двомісними. Сподіваюся, що сесія відбудеться, щоб ми могли закупити ще два комплекти парт", – зазначає директор.

Як повідомляв сайт vikka.ua, для освоєння субвенції мер відібрав гроші у черкаських школярів.

  • Facebook