Новини
Архів новин
Оберіть дату

Вчителі ХХІ сторіччя: черкаський професор розробила та впроваджує унікальні освітні методики

 ...
Вчителі ХХІ сторіччя: черкаський професор розробила та впроваджує унікальні освітні методики

Доктор педагогічних наук Тетяна Черкашина переконана, що європейським вчителям є і буде чому повчитися у вітчизняних педагогів. Незважаючи на те, що останні десятиріччя українські освітяни перебували в непростих матеріальних умовах, вітчизняний менталітет несе у собі зерно високих духовних цінностей. Це багате підґрунтя для втілення найкращих учительських рис та якостей. З людиною, що присвятила життя освіті вчителів, спілкувався сайт vikka.ua.

Українська система шкільної освіти наразі активно реформується. За останні десятиріччя змінилися відношення вчитель-учень. Сучасні батьки розуміють, що їхні діти вчаться зовсім в іншій шкільній системі, ніж це було наприкінці минулого століття. Та найважче адаптуватися до нових умов учителям.

Йдеться про те, що реформи мають поліпшити умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Принаймні так прописано у документах. А от як дійсно почуваються вчителі у нових умовах – на загал висловлюватися не прийнято. Освітня система надто бюрократична. При цьому в неофіційних розмовах досвідчені педагоги висловлюють досить скептичне ставлення до багатьох змін. Тим паче, коли вони відбуваються за формалізованими підходами та форсованими темпами.

Адаптувати вчителя до сучасних умов, допомогти йому віднайти в собі нові ресурси, пізнати та вдосконалити себе, зацікавити у навчанні школярів і стати для них прикладом – цим багато років займається доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічного та освітнього менеджменту Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради Тетяна Черкашина.

Книга "Культура взаємин", яку Тетяна Черкашина написала у співавторстві з академіком НАПН України, доктором педагогічних наук, професором Миколою Євтухом визнана Академією педагогічних наук України найкращим підручником 2015 року. Черкаська громадська організація "Ліга культури", яку очолює Тетяна Вікторівна, впроваджує комплексну програму "Культура взаємин" в освітніх та медичних установах міста.

Підручник "Педагогічна система самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення" за авторством цих науковців та інші наукові напрацювання Тетяни Черкашиної допомагають вчителям самостійно аналізувати себе, формувати почуття міри, емоційне самовладання та логічне позитивне мислення.

Наразі самодіагностичні методики доктора наук впроваджуються на території Черкащини. За останній рік навчання у неї пройшли понад тисяча вчителів. Науковець мріє, що її педагогічну систему самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення впровадять на всеукраїнському рівні. Тетяна Черкашина має оптимістичний погляд на майбутнє вітчизняної освіти. Яка б при грамотному підході з боку держави уже сьогодні була б взірцевою.

"Нещодавно один із засновників гуманної педагогіки Шалва Амонашвілі акцентував, що якби ми реалізували у своїй педагогічній діяльності принципи нашого вітчизняного науковця Василя Сухомлинського або Костянтина Ушинського, то Захід брав би з нас приклад", – зазначає освітянка.

Черкащанка підкреслює, що ми живемо у час соціокультурних змін. Внаслідок цього втратили багато цінного. Раніше педагогіка була дуже міцною ідеєю.

"У 90-ті роки відбулася зміна ціннісних орієнтирів, спрямованих на комуністичну ідеологію,почалися пошуки на чому зосередити зусилля. Так склалося, що на зміну прийшли матеріальні цінності. Стало найбільше цінуватися вміння заробляти. При цьому  недостатнє матеріальне забезпечення вчителів змусило декого з них займатися комерцією. Меркантильність, на жаль, витіснила моральність та духовність, – зазначає Тетяна Черкашина. – Як учні, що зростали у світі матеріальних пріоритетів, могли ставитися до вчителів? Адже ті мало заробляли і були за новими стандартами не успішними людьми. Чи могла така людина бути прикладом? Наразі ситуація трохи вирівнюється. Загалом же вчитель має бути представником середнього класу, але й вимоги до педагога мають бути високими".

sl-smila.in.ua

Освіченість людини та її культурний рівень дуже близькі та невід’ємні одне від одного поняття.

"Вчителі – рушійна сила нашого суспільства. Ми покладаємо на них багато сподівань. Я, як науковець, можу сказати: які б зовнішні виховні технології ми не застосовували, вони малоефективні, якщо не пробудити внутрішнє бажання до позитивних особистісних самозмін. Коли 51% вітчизняних вчителів займеться цілеспрямованою самопізнавальною діяльністю, ми станемо прикладом для Європи. У Західній Європі на першому місці матеріальні цінності, у нас – духовні, а це на порядок вище", – переконана Тетяна Черкашина.

Професор зазначає, що самопізнання штовхає людину до системної роботи над собою та подальшого самовдосконалення. Задача педагогів – виховувати, бути прикладом для учнів, адаптувати їх до соціуму.

"Ми допомагаємо вчителю дослідити  свій індивідуальний ресурс сил, навчитися самостійно керувати ним. Не треба порівнювати себе з кимось чи когось із собою. Самовдосконалення – означає стати кращим від себе вчорашнього. Людина, що займається самопізнанням, через деякий час  усвідомлює, що світ навколо неї змінився. Через те, що змінилася вона. Важливо визначитися з орієнтирами у житті, обрати ідею, якій слідуєш і життя піде у потрібному напрямку", –  розповідає черкащанка.

Вчитель не має одягати на себе маску всезнання. Це може стати пасткою для вчителя та причиною внутрішнього конфлікту між словом, ділом та думкою. А він спровокує напруження у спілкуванні, призведе до конфлікту.  Адже кожне нове покоління учнів ментально більш розвинене за попередників.

"Є формула: "не встиг про це дізнатися". Педагог має чесно зізнаватися в цьому і перед собою, і перед учнями. Наразі так швидко розвиваються технології, учні мають доступи до інформації. І вчитель не має вдавати вигляд, що знає відповіді на всі питання. Задача вчителя навчити учнів учитися, пробудити зацікавленість, привити ментальну культуру. Без законослухняності, професіоналізму, гуманізму, самовдосконалення він це не зможе реалізувати", – ділиться досвідом науковець.

Вона підкреслює, що наразі у галузі шкільної освіти має бути встановлений баланс між навчанням та вихованням.

"Нашого сучасного вчителя ми називаємо розумно-мислячий суб’єкт педагогічної діяльності. Такий педагог покликаний сам оволодіти методиками самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення і має заразити цим простір. Він передає учням культуру взаємин, культуру прийняття рішень, культуру незгоди. Для того, щоб нести мирну ідею, вчитель сам має бути носієм цієї ідеї", – каже Тетяна Черкашина.

За словами науковця,  учитель "працює на віддачу". Здатність ділитися знаннями, вкладатися в роботу є актуальним завданням для педагогів. Особливо для тих, хто перетнув межу пенсійного віку.

"Коли вчитель заряджає зневірою чи смутком учнів та колектив – це небезпечне явище. Як то кажуть, краще піти на рік раніше, ніж на день пізніше", – зазначає професор.

 

У своїй роботі вона використовує діагностичну таблицю "Леонардо", завдяки якій вчителі можуть розібратися з причиною своїх негативних  проявів (бажань, емоцій, думок) та зрозуміти, як із ними працювати.

"Це головний інструмент самодіагностики індивідуального ресурсу сил, яку розробила Емма Піньковська. У ній представлено 319 якостей людини, які динамічно трансформуються у відповідності до законів формальної логіки та діалектики, набувають перетворення від негативу до позитиву. Таблиця застосовується для цілеспрямованого дослідження складників внутрішньої культури особистості: бажань, емоцій, почуттів, думок. Дає змогу скласти індивідуальну програму особистісних та професійних досягнень, доцільних та сумірних за своїми силами та можливостями", – розповідає Тетяна Вікторівна.

Як повідомляв сайт vikka.ua, головний освітянин Черкас вважає, що шкільну форму потрібно скасувати.

  • Facebook