Новини
Архів новин
Оберіть дату

У слідстві по справі убивства Сергієнка виявили багато суперечностей

 ...
У слідстві по справі убивства Сергієнка виявили багато суперечностей

Плутанина у свідченнях та порушення під час проведення слідчих дій можуть зробити справу корсунського журналіста Василя Сергієнка другою "справою Гонгадзе". Понад півтора року на Черкащині триває суд над підозрюваними у справі, яка налічує 16 томів. Однак досі Феміда не спроможна поставити крапку в гучному розслідуванні: чи то через недостатню доказову базу, чи то через те, що наявні докази взагалі викликають чимало сумнівів.

Нагадаємо, 4 квітня 2014 року на Корсунщині невідомі викрали та наступного дня вбили журналіста Василя Сергієнка, залишивши його тіло в лісі. Через півтора року підозрюваних у вбивстві затримали. Вони їхали на тому ж автомобілі, з використанням якого, за версією слідства, викрадали Василя. У автівці знайшли сліди крові убитого, а запис із камер спостереження зафіксував, як чоловіки купують лопати й відра, які нібито були застосовані при похованні тіла.

Однак у справі є шокуючі факти, які піддають під сумнів багато доказів, – стверджує сторона захисту.

Тіло знайшли за добу

vgolos.com.ua

Згідно з обвинувальним актом по справі, 4 квітня 2014 року надійшла заява про незаконне викрадення Сергієнка. А вже наступного дня у виграївському лісі небайдужі місцеві жителі знайшли тіло чоловіка, якого згодом вдалось розпізнати.

До складу пошукової групи тоді входив місцевий активіст Олег Собченко, який товаришував із загиблим.

"Знайшли досить швидко і співпрацювали зі слідчими. Це все було завдяки тому, що ми відразу організували пошукову групу. Корсунські майданівці на той час були одними з найактивніших в області. До пошуку долучилася більше сотні активістів місцевої "Самооборони", активісти із Черкас, Богуславського і Миронівського районів Київщини", – зазначає Олег Собченко.

За його словами, у розшуку того вечора, коли викрали Сергієнка, брали участь 7 екіпажів автомобілів.

"Ми почали шукати не з нуля. Тієї ночі, коли викрали Сергієнка, ми знайшли на закинутій автозаправці на трасі пляму крові. І вирішили, що це кримінальний слід саме цієї справи: можливо, саме з цього місця діставали з автомобіля Сергієнка або його тіло. Із цього місця наступного ранку ми почали пошуки, коли нас було понад 100 людей, враховуючи працівників поліції. Приблизно за три години пошуків наші патрулі знайшли підозріле місце, де були сліди волочіння та крові. Це було поряд з дорогою, тому знайти було не дуже складно. Але якби не було цієї плями крові на трасі, ми б, звичайно, шукали б ще довго і навряд чи знайшли б", – розповідає активіст.

Він стверджує: викраденням і вбивством Сергієнка займалися дві різні групи.

"Одні викрали, інші – займалися вбивством. Цілком можливо, що ті люди, які його викрадали, могли не знати, що його збираються вбити", – припускає Собченко.

За версією слідства, викрадення журналіста вчинила група осіб на світлій "Ладі Пріорі". Потім його передали іншій групі на автомобілі "Mitsubishi Outlander XL", яка повезла Сергієнка на місце вбивства.

При цьому сторону захисту дивує неймовірна точність деяких доводів у справі. Зокрема те, що ніхто не бачив і не вказував на конкретні моделі автівок "Лада Пріора" та Mitsubishi Outlander XL. Свідки лише вказували на автомобіль сріблястого чи білого кольору, який бачили на вулиці поблизу садиби, де проживав Сергієнко.

Перше затримання

112.ua

Більше ніж через рік після викрадення і вбивства Сергієнка правоохоронці затримали чотирьох підозрюваних. За словами адвоката одного з обвинувачених, затриманих осіб спочатку звинувачували у замаху на умисне знищення майна шляхом підпалу, а вже потім інкримінували їм викрадення та вбивство черкаського журналіста.

10 липня 2015 року четверо підозрюваних, яких звинувачують у зазначених злочинах, виїхали на двох машинах з Києва до Тального. Вони нібито планували підпалити техніку одного з місцевих фермерів. О 01:30 11 липня поблизу райцентру Тальне їх затримала міліція, яка була вдягнена у цивільний одяг. При цьому один із них, побачивши невідомих озброєних людей у цивільному, втік. Його знайшли та затримали о 6-ій ранку того ж дня.

"На затриманих одразу одягли наручники та поклали на землю. Процесуальних документів від моменту затримання і до 20:30 складено не було. Тобто, що відбувалося із затриманими особами протягом цілого дня – невідомо", – пояснив адвокат.

Перший обшук автомобілів за участю свідків почали об 11:25 у день затримання. У кожній з автівок знайшли по гранаті РГД-5 із запалом та ємності з рідиною, що мала запах паливно-мастильних матеріалів.

"При цьому (і до теперішнього часу) були відсутні процесуальні документи про охорону машин та про наявність у когось із затриманих ключів від автівок. Ні в автівках, ні у затриманих не знайшли сірників, запальничок чи жодного предмету, за допомогою якого можна було б щось підпалити. А сам фермер, майно якого начебто хотіли спалити, нічого про це не знав і його техніки на території господарства не було", – стверджує захисник.

У сторони захисту також є сумніви щодо відповідності нормам Кримінального процесуального Кодексу України способу транспортування автомобілів з місця затримання і до Соснівського райвідділу міліції в м. Черкаси за адресою вул. Пастерівська, 104. Адже процесуального документу, з якого можна безсумнівно встановити, у який законний спосіб правоохоронці отримали ключі від автомобілів, хто і як доставляв автівки, немає.

"16 липня у Соснівському райвідділі міліції було оглянуто автомобілі без ухвали слідчого судді. В результаті цього огляду під килимком заднього сидіння знайдено пісок, а на оббивці дверей кров. Експертиза довела, що це кров Василя Сергієнка", – розповів адвокат.

Сумнівні докази

telegraf.com.ua

Першими і основними доказами проти підозрюваних виявилися добуті вже на наступний день після зникнення Сергієнка товарний чек та відео з камер спостереження одного зі столичних магазинів. Згідно з ними, група осіб придбала кілька пар рукавиць, мотузку, дві лопати і відро. Слідство припустило, що саме за допомогою цих лопат, придбаних за 200 км від місця вбивства, і була викопана яма, в якій знайшли тіло журналіста. Хоча ні на місці злочину, ні у знайдених автомобілях підозрюваних, як і будь-деінде, згаданих речей та інструментів знайдено не було.

Однак дивує не стільки цей факт, як те, що саме в день зникнення Сергієнка, 5 квітня слідчий Личак встиг підготувати і відправити запит у столичний магазин з вимогою надати відео з камер спостереження. І того ж таки дня фантастичним чином надійшла відповідь на запит – диск із відеозаписом. Це все при тому, що, згідно з протоколом, слідчий Личак перебував того дня на місці злочину до 19:55 вечора. На думку адвокатів, це прямий привід думати про те, що матеріали слідства були сфальшовані. Питання лише в тому, ким та з якою метою.

Не менші підозри викликає і те, що автомобілі підозрюваних були вилучені 11 липня 2015 року без будь-якого рішення слідчого судді. Однак дивним чином протокол огляду автомобілів був складений лише 16 липня. Тобто 5 діб і 10 годин автомобілі перебували невідомо де, і лише після цього в одній із автівок було знайдено пісок бурого кольору. Саме в цьому піску експерти ідентифікували кров із ДНК вбитого журналіста. Що змусило слідчих чекати цілих 5 діб до початку огляду автомобіля – ще одна загадка слідства.

Довго шукали того, хто й не ховався?

focus.ua

16 травня 2017 року в Києві було затримано Вадима Мельника – підозрюваного в організації викрадення і вбивства журналіста Сергієнка та в організації замаху на підпал. Наступного дня Придніпровський райсуд Черкас обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 60 діб без права внесення застави.

Шукали підозрюваного півтора року – з 10 грудня 2015-го. Сторона обвинувачення вважає, що Мельник навмисне переховувався від слідства.

Тим часом захисник Вадима Мельника Сергій Гончар наголошує: доки його підзахисний був у розшуку, він лікувався у державній лікарні, оформлював документи та жив у себе на дачі.

"За моєю інформацією, про перебування в розшуку Вадим не знав. В той час, коли його нібито розшукували, він переважно жив на дачі, про яку правоохоронним органам було відомо. Коли подавали його в розшук, то вказували дві адреси: прописка в Києві і дача, – пояснює адвокат. – В цей же час він законно отримує закордонний біометричний паспорт, здає в оренду приміщення та кожен місяць з’являється за отриманням орендної плати. Також лікується в державних медичних закладах".

Сергій Гончар зазначає, що у 2015 році, коли Мельника оголосили в розшук, йому висунули підозру лише в організації замаху на підпал у Тальному. Тобто, наявної на той час доказової бази вважали недостатньою для підозри в організації викрадення і вбивства Сергієнка. А вже у 2017 році на тій же доказовій базі, яка була у розпорядженні слідства в 2015-му, Мельнику вже чомусь інкримінують організацію викрадення і вбивства Сергієнка.

Адвокат запевняє: Вадим Мельник є президентом асоціації єдиноборств "ТАЙ" та ніколи не працював у охороні нардепа з Черкащини, як це закидають місцеві активісти.

"Фактично є тільки показання одного з підозрюваних Віктора Горбенка, які дуже віддалені і не конкретні. Він просто одного разу бачив Вадима Мельника. Також прокурори обґрунтовують підозру тим, що називають "негласною слідчою дією". З фігурантом справи Володимиром Воронковим, якому інкримінують виконання вбивства, перед першим візитом слідчого оперативний співробітник вів таку собі "житейську розмову". Але конкретних відповідей щодо Вадима Мельника там знов-таки не прозвучало", – пояснив адвокат.

30 травня ухвалу щодо утримання під вартою Мельника скасували в апеляції: там постановили негайно звільнити затриманого з-під варти. Однак активісти заблокували приміщення апеляційного суду та вимагали не відпускати затриманого з-під варти. Тоді ж під тиском активістів слідчий оголошує Мельнику нову підозру – створення організованої злочинної групи, якою вчинено вже згадані викрадення та вбивства Сергієнка, замах на підпал у Тальному. Його повторно затримують у приміщенні апеляційного суду прямо в камері.

1 червня Вадиму Мельнику обирають запобіжний захід на 60 днів, але його перебування у СІЗО рахують з 30 травня. Посилаючись на практику Європейського суду, його захисник зазначає: це є порушенням закону.

Сергій Гончар наголошує, що з 15 липня його підзахисний перебуває за ґратами незаконно. З цього приводу від Вадима Мельника направлена скарга до Європейського суду.

"Чітко прописано, що у особи, яка мала формальну, а не фактичну свободу, становище не змінюється. Оскільки у нас обмеження утримання під вартою 60 діб, то Вадиму Мельнику цей строк треба було рахувати з 16 травня, коли його затримали вперше. Ніхто цього не зробив. За такою арифметикою він мав бути в СІЗО останні день 14 липня. Тож ми розраховуємо, що рішення Європейського суду буде на нашу користь", – зазначив адвокат.

Тим часом у прокуратурі Черкаської області не визначилися, яке покарання для підсудних вимагатимуть у суді. А щодо доказів, здобутих під час досудового розслідування, їх не розголошують, посилаючись на таємницю слідства.

"Сьогодні рано говорити, яку саме міру покарання ми вимагаємо, бо ми ще не перейшли до стадії дебатів. Прокуратура вимагатиме найсуворішого покарання для всіх, хто причетний до вчинення кримінального правопорушення", – зазначив заступник начальника відділу прокуратури області Антон Греков.

Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаського посадовця, у якого знайшли хабар, узяли під домашній арешт.