Новини
Архів новин
Оберіть дату

Бізнес по-європейськи: для черкаських підприємців відкритий зовнішній ринок

 ...
Бізнес по-європейськи: для черкаських підприємців відкритий зовнішній ринокdniprograd.org

Українські підприємства мають всі перспективи виходити на європейський ринок і вести успішну зовнішньоекономічну діяльність. І попри переконання, буцім, експортувати до Європи можуть лише великі підприємства і холдинги, шляхи відкриті і для представників малого та середнього бізнесу. Головне – діяти за вже існуючими правилами. Чи є європейське майбутнє у черкаських підприємств і що необхідно для того, аби стати чистиною величезної закордонної бізнес-спільноти, дізнавались кореспонденти vikka.ua.

Зона вільної торгівлі – великі можливості для українського бізнесу

У квітні 2014 року з метою підтримки української економіки в часи економічної та політичної кризи, Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив свій ринок для української продукції, надавши Україні автономні торговельні преференції. Вони дозволяли Україні використовувати можливості зони вільної торгівлі, передбачені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС ще до підписання останньої. Це був перший важливий крок Європи назустріч українському продукту. Згідно умов преференцій, вже з 2014 наша держава отримала від ЄС скасування ввізних мит на українські товари відповідно до тарифного розкладу першого року застосування ЗВТ. Окрім того, на низку сільськогосподарських та продовольчих товарів у обсягах, що передбачаються першим роком імплементації зони вільної торгівлі, ми отримали тарифні квоти.

А вже 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу IV Угоди в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), що відкрило вітчизняним представникам бізнесу ще більше дверей за європейським кордоном. Режим вільної торгівлі дає змогу експортувати товари з України з нульовим або зменшеним митом. Загалом же, Розділ IV стосується торгівлі й передбачає виконання нашою країною 837 завдань. Більшість із них пов’язані, перш за все, з законодавчим вирішенням, прийняттям правил, які б регулювали питання мита, розвантаження та перевірки товарів, їх якості та відповідності санітарним нормам та стандартам, чесної конкуренції та ін. Близько половини з них ще не взяті до розгляду, 41 завдання – протерміновані. Здебільшого через невисоку активність у прийнятті необхідних законів – причина така ж, як у випадку інших директив Угоди.

Переваги від ПВЗВТ вітчизняні підприємці можуть відчути вже зараз, не чекаючи повної імплементації Угоди. Ринок ЄС – це, на хвилиночку, більше 500 мільйонів потенційних покупців, і нехай не всі, але частина з них можуть стати клієнтами будь-якої з українських компаній.

Однак для того, аби стати учасником цього ринку, український підприємець повинен пройти кілька кроків. І нерідко цей шлях досить складний і проблемний.

Так, виробники харчових продуктів мають, в першу чергу, забезпечити відповідність показникам безпечності продукції, які прописані у відповідних директивах Європейського Союзу. Окрім того, впровадити на своїх підприємствах процедури, засновані на принципах НАССР, що допоможе підвищити конкурентоспроможність продукції на європейському ринку, адже стане доказом її безпечності та якості. Згідно закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", у 2019 році НАССР має бути запроваджено на всіх українських підприємствах, які виготовляють продукти харчування.

Для виробників непродовольчої продукції, тієї, яка підпадає під необхідність маркування СЕ і сертифікації, першим кроком має стати детальне вивчення вимог Євросоюзу до відповідного товару. Потому – оформити технічний файл та визначитись із особою уповноваженого представника компанії на території ЄС, провести необхідні випробування товару у європейських лабораторіях, отримати Декларацію відповідності. Тільки тоді продукція буде вважатись сертифікованою і її можна позначати маркуванням СЕ.

Поза тим, необхідно отримати сертифікат EUR 1, який підтверджує походження товару.

Сертифікація продукту нерідко стає основним бар’єром на шляху товару в Європу. Адже протоколи, видані українськими лабораторіями, не визнаються європейськими колегами. Не всі норми та стандарти актуалізовані для України та перекладені на державну мову. Тому виробники почасти стикаються за проблемами.

Не варто забувати й про те, що конкуренція на європейському ринку занадто висока, а місце "під сонцем" там доведеться виборювати. Тому українському бізнесу потрібно бути готовими до повної відкритості перед європейськими колегами, прозорості ведення бізнесу. Для українців, які звикли до корупції, часто це стає ще однією перешкодою.

З часом, після імплементації відповідних положень Угоди про асоціацію України з ЄС, передбачене підписання ще однієї, вкрай важливої для українського бізнесу, Угоди – про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів АСАА. Вона позбавить промислові товари, виготовлені в Україні, проходження випробувань в ЄС. Натомість, сертифікати відповідності, видані у нас в країні, визнаватимуться в Євросоюзі.

Ще одна перевага режиму вільної торгівлі для України – скасування ввізних мит на продукцію, яка експортується до європейських країн. Зниження ставок на певні групи товарів почалось ще у 2014 році і поступово вони продовжують знижуватись, наближаючись жо нульових показників. При цьому обидві сторони Угоди зобов’язались не запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки та інші еквівалентні заходи, що накладаються на вивезення товарів.

Як результат такої співпраці – сьогодні в країни ЄС направлено близько 40% всього українського експорту. Такого показника вдалось досягти на кінець 2017 року.

"Минулого року обсяг експорту продукції українських підприємств до країн Євросоюзу збільшився на 33% в порівнянні з 2016 роком. Причому, сталося це, перш за все, за рахунок зростання обсягу продукції підприємств електротехнічної та машинобудівної галузей. За перші чотири місяці 2018 року експорт товарів з України в Євросоюз виріс в порівнянні з минулим роком на 43%, що становить 6,6 млрд доларів", – зазначив у одному з недавніх виступів міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Найбільше товарів "їде" до Польщі, Італії та Німеччини. Найбільше вивозяться товари п’яти основних груп: чорні метали, устаткування, зернові культури, руди та жри/олії. Однак і для інших груп товарів європейський ринок відкритий. 

Від задуму – до європейських партнерів

Виробники енергозберігаючих опалювальних керамічних панелей ТМ HYBRO, черкаська компанія HYBRO Tecnologies вже 3 роки як почала свій європейський шлях. Тоді, у 2015, вже в перші місяці роботи на ринку ЄС, вдалось поставити черкаські панелі до Польші, Болгарії, Словаччини, Угорщини, Португалії та Латвії. Поступово список закордонних партнерів збільшувався і продовжує збільшуватись. Сьогодні продукція ТМ HYBRO поставляється у 16 країн ЄС. 

"Сертифікат СЄ ми отримали у 2015 році. – згадує директор HYBRO Tecnologies Владислав Сушко. – До цього були спроби поставляти продукцію в Литву на підставі декларації відповідності. Випробування наші панелі проходили в Болгарії. Адже в країнах східної Європи (Болгарія, Латвія, Литва) лабораторії, акредитовані на проведення випробувань для видачі СЕ, працюють за меншу ціну. За рекомендаціями лабораторії внесли певні зміни до конструкції панелей".

Владислав каже: для того, аби не виникало ніяких складнощів у роботі на ринку ЄС, важливо гарно налагодити технологічний процес виробництва. І, звичайно, продовжувати розвиватись, бути відкритими до комунікації з потенційними партнерами.

"Особистий контакт особливо важливий, – переконаний Владислав Сушко. – Тому якщо треба поїхати у країну, де ви можете згодом отримати бізнес-партнера, і не одного, їдьте. Адже найкраща інвестиція яку можна зробити – це інвестиція в розвиток власної компанії. В нашому випадку, найкращі контракти завжди ми завжди отримували після ділових зустрічей".

Ffacebook / vladyslav.sushko

Спираючись вже на власний досвід пошуку партнерів у Європі і будування ділових стосунків з ними, директор HYBRO Tecnologies радить тим, хто тільки збирається робити подібні кроки, дотримуватись кількох простих правил для себе. З першої хвилини спілкування з партнером робити нотатки: хто знає, можливо, потім ви знайдете в цих записах якісь важливі імена чи контакти. Дотримуватись пунктуальності та слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. Все-таки, шорти та шльопанці будуть не найкращим вбранням для ділової зустрічі. Однак і строгий костюм теж не згодиться. І обов’язково варто використовувати всі можливі канали для комунікації: спілкування з колегами, бізнесменами, представниками місцевої влади, підписки на всі можливі бізнес-спільноти, нові програми для бізнесу та інше.

Як невеликій компанії вийти на європейський ринок?

Вже сьогодні в Україні запроваджені спеціальні програми для представників малого та середнього бізнесу для інформування, освіти та подальшого пошуку партнерів у Європі. Найбільш відома з них – програма ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) 2014-2020", до якої Україна приєдналася в березні2017 року. Загальний бюджет COSME – 2,3 млрд. євро. Частина цих коштів направлена на грантування молодого українського бізнесу, фінансування проектів розвитку. Малому та середньому підприємництву програма дає можливість отримувати консультації, проходити тренінги та шукати потенційних бізнес-партнерів у Європі.

В рамках застосування COSME українці отримали доступ до EEN (Enterprise Europe Network) – своєрідної інтернет-бази потенційних бізнес-партнерів у 66 країнах світу, зокрема – у 28 державах-членах ЄС. Це зручний інструмент для пошуку за кордоном клієнтів, інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва.

Для тих молодих підприємців (такими, до слова, є не ті, хто юний за паспортом, а чий бізнес зареєстрований менше 4-х років тому), хто планує співпрацювати з Німеччиною, започаткована спеціальна програма GIZ "Fit for partnership with Germany". Взяти участь у ній можуть керівники вищої та середньої ланки будь-якого українського підприємства з потенціалом виходу на зовнішній ринок. Програма передбачає бізнес-майстерні за декількома напрямками та 4-хтижневе перебування учасників у Німеччині. Черкаські бізнесмени можуть скористатись нею, звернувшись до Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА.

"В попередньому наборі в програмі GIZ "Fit for partnership with Germany" взяло участь дев’ять підприємців із Черкащини. Для деяких із них місяць, проведений у Німеччині, не пройшов дарма, з навчання вони приїхали з підписаними контрактами", – зазначає начальник відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Департаменту Віта Вдовиченко.

До слова, в попередньому наборі програми GIZ "Fit for partnership with Germany" взяв участь і директор HYBRO Tecnologies Владислав Сушко. Протягом місяця проходив навчання у Німецькій Академії Менеджменту. Каже, отриманні знання вже почали давати перші результати – саме він є тим випускником, хто встиг підписати кількасот тисячний контракт у Німеччині. Молодий бізнесмен певен, що в найближчі 2-3 роки буде використовувати і втілювати на практиці ці знання.

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 

  • Facebook