Новини
Архів новин
Оберіть дату

І пташина має права: чи готова Черкащина до запровадження європейських стандартів захисту природи

 ...
І пташина має права: чи готова Черкащина до запровадження європейських стандартів захисту природиlifebites.bg

Захистити, зберегти та примножити. Такий підхід практикується в Євросоюзі, країни якого впровадили відповідні стандарти та керуються законами, що стосуються охорони флори і фауни. Неможливо стати повноцінною частиною Європи, не дбаючи про природні ресурси своєї країни. Напередодні Дня охорони навколишнього середовища, яке відзначається в Україні 5 червня, сайт vikka.ua вирішив дізнатись, чи готові черкащани йти в Європу не лише на словах, а й у діях, захищаючи братів наших менших.

Природа – не в пріоритеті?

У нерозривному ланцюгу "людина – природа" всі процеси є взаємозалежними. Тому закономірно, що, вкладаючись в збереження екології, держава робить інвестицію в розвиток всіх життєво важливих галузей. Угода про асоціацію України з Євросоюзом передбачає виконання нашою країною зобов’язань по дев’яти директивам, які стосуються охорони навколишнього світу. Контролювати популяцію представників флори та фауни та запобігти їх зникненню покликані два з цих документів – так звані Оселищна та Пташина директиви. Переважна кількість змін, які необхідно провести Україні, є саме законодавчими. Однак більше половини з них протерміновані. Ті ж завдання, які необхідно виконати у 2018-му, державні владці теж не поспішають реалізовувати. Натомість, багаточисельні "диванні експерти" в питаннях євроінтеграції України спекулюють ствердженням, буцім впровадження стандартів ЕС – це мільярди на вітер і суцільні обмеження, заборони та викорінення багаторічних звичок. Вочевидь, під цими звичками маються на увазі браконьєрство, винищення лісових насаджень, розбудова підприємств там, де заманеться.

Основна перешкода в наближенні України до виконання поставлених завдань – саме недосконалість законодавства та його невідповідність європейським законам. Ба більше, ми говоримо різними мовами термінів з європейською спільнотою. Для прикладу, Закон "Про природно-заповідний фонд України" не містить переліку тих видів флори і фауни, що підлягають збереженню, і навіть терміну "оселища", називаючи їх природними комплексами.

Однак в одному з останніх інтерв’ю заступник Міністра екології та природних ресурсів Микола Кузьо заявив, що Міністерство нарешті підготувало та направило на експерте обговорення законопроект, який має закрити більшість завдань Пташиної та Оселищної директив. Окрім усього, в документі передбачені механізми впровадження Бернської конвенції.

"В Україні досі був відсутній механізм реалізації Бернської конвенції щодо захисту цінних для Європи видів дикої флори та фауни, а також їхніх природних місць перебування. Цей законопроект визначає чіткі механізми, як це буде відбуватися", - зазначив Микола Кузьо.

Ні! – браконьєрству та необдуманому мисливству

За останнє десятиліття з України вивезено більш ніж півмільйона особин диких співочих птахів. Проте фахівці стверджують, що кількість пернатих, які постраждали від браконьєрства, в декілька разів більша. Вивозять здебільшого до арабських країн. В Європі такі дії караються законом, і не лише на словах, а й реальними строками. Пташина директива покликана зупинити цей згубний для біологічного різноманіття процес і в нашій країні. Так, Україна має заборонити продаж, утримання чи транспортування для продажу, пропонування до продажу живих чи мертвих особин всіх видів диких птахів. При цьому ніякої заборони мисливства, попри переконання скептиків, не буде. З українських мисливців вимагатимуть відповідальності й дотримання екологічного балансу. Зокрема, владці мають заборонити полювати на пернатих у період розмноження й вирощування молодняка, а також використовувати будь-які методи, які можуть призвести до повного винищення певного виду (сітки, вибухівки, отрутохімікати тощо).

Одне із основних завдань Оселищної директиви – створення так званої Смарагдової мережі, яка стане частиною європейської системи Натура 2000 і визначить основні території, де дбатимуть про збереження та примноження біологічного різноманіття у первозданному вигляді, про гармонізацію довкілля та робитимуть все, аби запобігти винищенню зникаючих видів. Всього Україна запропонувала майже три сотні таких об’єктів. Однак, і тут не обійшлось без скандалів. Адже науковці впевнені, що робота над підбором претендентів була поверхневою. 

epl.org.ua

За словами заступника директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталія Грищенка, така думка вчених цілком виправдана.

"В роботі були використані вже готові наукові матеріали. Тому фактично мережа включила вже існуючі відомі природно-заповідні території. Необхідні були польові дослідження, спостереження, однак на них кошти виділені не були", – розповів науковець.

За даними Управління екології та природних ресурсі Черкаської ОДА, на Черкащині зосереджено чотири об’єкти Смарагдової мережі: Національний природний парк "Нижньосульський", Канівське та Кременчуцьке водосховища, Канівський природний заповідник. Останній, до слова, цьогоріч відзначає 95-літній ювілей з дня створення.

"На території Канівського заповідника охороняються багато представників фауни, занесених до Червоної книги України: 1 вид багатоніжок, 38 видів комах, 1 вид круглоротих, 4 види риб, 3 види плазунів, 48 видів птахів, 19 видів ссавців, – каже Віталій Грищенко. – Зокрема, заповідник отримав міжнародний статус території, важливої для охорони птахів (Important Bird Area), завдяки тому, що ми опікуємось орланом-білохвостом. Ці птахи в нас і гніздяться, і зупиняються під час перельотів, і зимують". 

raptors.org.ua

Не чекаючи законів…

У молодих українців рівень відповідальності за збереження довкілля дещо вищий, ніж ще декілька десятиліть тому. Все менше громадян сьогодні може відмахнутись, мовляв, про людей потрібно думати, а не про пташок. Натомість кількість благодійних організацій або ж звичайних небайдужих активістів, які, не чекаючи, поки на державному рівні будуть прийняті відповідні закони, готові рятувати і зберігати, більшає з кожним днем.

Торік на Уманщині оголосили вакансію для будівельників-ентузіастів, які б змогли збудувати гніздо лелекам у селі Родниківка. Птахи протягом чотирьох років намагались облаштувати собі домівку, проте це їм не вдавалось. Охочі знайшлись, і пернаті вже другий рік поспіль селяться у новому гніздечку.

Ще один яскравий випадок згадала заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Людмила Довга. Цьогоріч селяни з Рацево не дали замерзнути лебедям, які прилетіли додому і замість весняного сонечка в березні застали тут люті морози.

"Люди підгодовували птахів, слідкували за їх станом, знаходились на постійному зв’язку з нами, а ми, в свою чергу, з орнітологами, – згадує чиновниця. – На щастя, стан лебедів не погіршувався. Але селяни дуже переймалися".

Які перспективи?

Головне питання, що виникає в українців у процесі обговорення, – що ми отримаємо в результаті впровадження цих директив. В першу чергу, ми зможемо зберегти те, що маємо, адже будемо нести відповідальність за ті популяції, які поширені на території нашої країни. Наприклад, за більш ніж 30 років дії Пташиної директиви у Європі, вдалось не лише зупинити зникнення деяких рідкісних видів, але й досягти дострокового збільшення популяції 40% з них.

Окрім того, повинен з’явитись баланс між діяльністю промислових об’єктів та збереженням природних, відповідальність підприємців за свої дії. Не природа підлаштовуватиметься під підприємців, а навпаки. Захисту боліт та лісів має приділятись особлива увага, адже саме там гніздяться і вирощують потомство більшість видів перелітних птахів.

Як доказ – кілька прикладів з Польші. Через оселище ховрахів, захищене Оселищною директивою, довелось змінити проект Люблінського аеропорту і перенести в ньому одну зі злітних смуг. А резонансна вирубка польської частини Біловезької пущі, яка супроводжувалась спротивом громадськості та науковців, нарешті була зупинена Європейським судом. Більш того, вища судова інстанція Євросоюзу зобов’язала наших західних сусідів сплатити штраф у розмірі 100 тис. євро за те, що ті не дотримались своїх зобов’язань по збереженню Біловезької пущі.

На думку Віталія Грищенка, впровадження природних директив Угоди допоможе покращити стан і природоохоронної сфери України.

"Міжнароднні зобов’язання України – це ще один важіль впливу на чиновників та бізнесменів, які своїми рішеннями та діями винищують різноманіття природи, – вважає науковець. – Хоча ефективність усього цього, звичайно, значною мірою залежить саме від людей. Якщо ми будемо байдужими, не допоможе ніщо".

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 

  • Facebook