Щоденник фестивалю "Співочі вечори"

 ...
      

Cкульптор Андрій Дацько вистукує свій « вранішній дощ». Його творча уява  блукає десь між парасольками та мокрими ногами. Ідею створення такого фонтану львівському скульптору підказав сам камінь. Призер  та лауреат попередніх фестивалів  Андрій Дацько  робить монументальні речі.
У камені, ще не можна нічого збагнути, та оптиміст- львів'янин переконаний до 28 серпня він встигне.
Богдану Коржу теж не має чого турбуватися. Він приїхав на Черкащину з ідеєю зробити жінку – фонтан. Вийшов – равлик.
Тому мистецтво й не має кордонів та обмежень, бо люди творчі  весь час у пошуку. Коли запрошують  творити,  ніколи не відмовляють.
З Закарпаття  Богдан  Корж приїхав подивитись,  що ж робиться на далекій Черкащині. Приїхав не даремно.  Фонтани – тема цікава.  Митцю є над чим попрацювати.
Сьогодні скульптори не поспішають додому. Їхні земляки виступатимуть на черкаській сцені. Що ближче до концерту, то алея стає більш людною. Черкасці поспішають до літнього кінотеатру.

Більшість вже знає: сьогодні виступає відома акапельна формація  зі Львова «Піккардійська Терція». Люди спеціально йдуть на концерт.
Емоції будуть і у артистів  і у глядачів , але трохи згодом.  Поки - що виконавці за сценою, дають інтерв’ю журналістам.
Творчі здобутки  та  плани на майбутнє, про це можна говорити довго.  Артисти перед концертом завжди балакучі і у доброму настрої.
Не менш радісний Олександр Бабенко. Черкаський бард,  відомий під сценічним ім’ям, як Саша Ворон, відкриває концерт.

Олександр Бабенко сам пише і вірші, і музику. Колишньому офіцеру  найближчі козацькі та солдатські теми.
Розігріта публіка вже підспівує та щиро і активно дякує артистові гучними аплодисментами. Саша Ворон  запалив серця черкасців , особливо кращої половини людства.  Вокальна формація «Піккардійська Терція»  за 18 років  творчого життя знає, чим підкорити глядача. Не встигли вийти на сцену, а вже глядачі готові кожен рух повторювати за ними.
В їхніх піснях прості та зрозумілі слова. Вони співають про те, що є у житті кожної людини.  Складною є лише манера виконання , але виконавці, настільки це роблять невимушено і легко,  що глядачі  готові підспівувати . Цього року «Піккардійська Терція» випустила свій 10 альбом.
6 львів'ян  вже вкотре підкорили серця черкасців. Співаки та глядачі обмінялися внутрішньою енергією,  зарядилися позитивом і  відчули силу і могутність одне одного. «Співочі вечори» плавно перейшли у танцювальні. Щасливі черкасці не приховували своїх емоцій. 
Так і пройшов 3 фестивальний день. Попереду новий день з іншим наповненням, з іншою програмою  й  іншими  враженнями. Залишається незмінним, лише  настрій. Впродовж всього фестивалю, люди, які відвідують співочі вечори, залишаються усміхненими та радісними.

 

Вікторія Курченко, кореспондент: «Екватор фестивального серпня у Черкасах. Рівно два тижнів тому скульптори взялися створювати вуличні фонтани. Як бачимо, кам’яні брили відтоді помітно змінилися. От тільки одне таки лишилося незмінним. Це неймовірна спека».
Та температура під сорок – не біда. Так говорить скульптор Єгор Зігура. Алея у затінку, тому працювати можна. Під вечір київський митець оглядає своє творіння. Говорить: попрацював продуктивно. Якою буде його «Хмара над Дніпром» – вже напевно знає. Хоча інтригу таки зберігає.
Єгор Зігура, скульптор (м. Київ): «Це буде така умовна жінка, стилізована, яка буде в образі хмари, яка летить над  Дніпром. По ідеї з неї повинна десь іти вода, але чи буде іти вода – оце ще питання».
Працюючи над своїм творінням, скульптор приглядається і до робіт колег. Вже навіть визначився із фаворитами.
Єгор Зігура, скульптор (м. Київ): «Мені особисто ідея дуже подобається: це риба колеги. І у Андрія Дацка».
Над тією «Рибою», що у фаворі у Зігури, працює теж киянин – Владлен Караченцев.
Владлен Караченцев, скульптор (м. Київ): «Центральная фигура камня от нее будут исходить лучи воды, они как бы будут отражаться в соседних камнях, и они, соответственно, будут соединяться».
На таку ідею скульптора надихнув сам матеріал.
Владлен Караченцев у Черкасах вперше. Фестивальній атмосфері радіє. Говорить, тут кожен учасник набуває колосального досвіду.
Владлен Караченцев, скульптор (м. Київ): «Ты как бы на пленере, ты не чувствуешь себя рабом камня. А больше общения, ты комфортно себя чувствуешь в этой обстановке».
Та й за реакцією відвідувачів на скульптуру, говорить, цікаво спостерігати.
Черкасці, оглянувши кам’яні творіння, поспішають далі.
У співочому меню цього вечора – виступи господарів та гостей. Учасники черкаського клубу авторської пісні «Берег» радіють участі у «Співочих вечорах». У попередні роки вони були лише слухачами.
Тетяна Гайдар, голова клубу авторської пісні «Берег»: «Очень приятно, что это именно авторская песня».
Володимир Радько, учасник клубу авторської пісні «Берег»: «Є такий вислів – якщо можеш не писати – не пиши. Я не можу не писати. Задля задоволення власного я і своєї душі».
Задоволення отримали і глядачі. Вони цього вечора не скупилися на аплодисменти.
Найліричніша виконавиця клубу, як її називають самі учасники, – Олена Дєньга – піснею лише підтвердила свій статус.
Клубівці на сцені змінювалися один за одним. От тільки авторська пісня продовжувала лунати просто неба.
Тим часом за кулісами одні з улюбленців минулорічного фесту – дует «Простір музики» засипає компліментами черкасців.
Сергій Мороз, учасник дуету «Простір музики»: «Це гарна публіка… товариські стосунки».
Черкасцям вдячні виконавці сьогодні даруватимуть – прем’єри.
Ігор Якубовський, учасник дуету «Простір музики»: «Ми готуємо зараз новий альбом – «Гороскоп любові». … Сьогодні близько 14 пісень прозвучить на нашому концерті».
Без пафосу, фальші та нещирих емоцій – саме так «Простір музики» збирається спілкуватися з публікою.
Сергій Мороз, учасник дуету «Простір музики»: «Одяг, антураж….нічого не міняється. По стану всі пісні, які ми співаємо…. Любові і радості».
Цей стан вже з перших акордів перейняла публіка. За десять років творчості «Простір музики» таки знає, чим підкорювати глядачів.
Виконавці пообіцяли: гострих соціальних текстів сьогодні не співатимуть. Таких чимало виконали на торішніх «Співочих вечорах». Все ж у результаті – не втрималися. І виконали, як самі сказали, улюблену пісню депутатів.
Музика бардів, додав Сергій Мороз, йде від серця. Глядачі меседж виконавців зрозуміли – і з захопленням насолоджувалися глибоким ліризмом пісень.
Лише живий звук, щире виконання, душевні пісні та непідробні емоції – з таким багажем «Співочі вечори» перетнули екватор.

  • Вконтакте
  • Facebook