Черкащина: шляхом реформ. Туристичний Канів

 ...
      

Серед туристичних місць Черкащини на особливу увагу заслуговує мальовничий Канів. Він відомий не лише чудовими краєвидами. Сюди щороку навесні приїздять паломники з усієї України та навіть з-за кордону, аби вшанувати Великого Кобзаря. Саме в Каневі на Чернечій горі вже більше півтора століття покоїться геній українського народу – видатний письменник, художник і громадський діяч. Спочатку Тараса Шевченка поховали на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. І тільки в 1861 році його прах привезли в Україну.

 

Раїса Танана, завідувач відділу «Історія Шевченкової могили» Шевченківського національного заповідника: «Для нас сьогодні день особливий, сьогодні виповнюється 151 рік з часу поховання Тараса Шевченка в Каневі на Чернечій горі. Як відомо помер він в Петербурзі, поховали його там 12 березня, а через 2 місяці його друзі добилися дозволу на перевезення його тіла на Україну».

Одразу по прибуттю труни до столиці почалися суперечки, розповідають історики. Багато хто вважав, що славетний поет має бути похований тільки в Києві. Ніби вже й місце обрали – на горі Щекавиці. Мовляв, відповідає словам із «Заповіту» Кобзаря. Справу майже вирішили, та друзі Тараса Шевченка домоглися перепоховати його саме в Каневі. За їхніми словами своєю «останньою оселею» Тарас Шевченко хотів бачити місцину, де ще за життя збирався побудувати собі хатинку.

Раїса Танана, завідувач відділу «Історія Шевченкової могили» Шевченківського національного заповідника: «А хотів він поселитися саме поблизу Канева. І про цю хатинку він в одній з поезій писав: «Я тільки хаточку в тім раї, благав і досі ще благаю, щоб хоч умерти на Дніпрі, хоч на малесенькій горі».

Раїса Танана, завідувач відділу «Історія Шевченкової могили» Шевченківського національного заповідника: «Люди, друзі, Варфоломій Шевченко поїхали шукати де його поховати і пропливаючи повз Чернечої гори Варфоломій сказав ось та гора де Шевченко хотів поставити собі хатинку, іншого місця шукати вже не довелося».

Цьогоріч урочистості традиційно розпочалися з молебня та запалення свічок в Успенському Соборі. Саме тут востаннє у 1861 році відспівували Кобзаря перед тим, як поховати його на Чернечій горі. Аби віддати шану Кобзареві, сюди звідусіль приїхали високопосадовці та прості українці.

Під час панахиди голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб подякував отцю Григорію за службу для людей. І вручив йому нагороду від обласної адміністрації.

Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Це маленька частина того, що ви зробили, ви служите Богові і людям і ви людина, яка несете Божу справу».

Після відвідин храму люди рушили до Тарасової гори. Вони подолали маршрут у сім кілометрів до Чернечої гори, аби віддати шану Великому Кобзареві. Дорогою паломники згадували рядки з його улюблених творів. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури та мови, фахівці вважають одним із найбільш цінних за всю історію України.

Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Ми подивилися в історію і коли 151 рік тому в цей день труну, через те, що він був неодружений несли дівчата і ця хода пролягала іншими шляхами, ходили вони по горам, йшли вони десь у півтора рази довше і сьогодні молодь Черкащини вони виявили ініціативу і пішли цим шляхом і пронесли знамена до пам’ятника Тараса Шевченка».

Після урочистостей – відвідини музею Кобзаря. У десяти залах зібрано і з любов’ю впорядковано тисячі експонатів. Вони допомагають зрозуміти життя та творчість національного героя.

Тим часом на майданчику біля підніжжя Тарасової гори розгорнулося справжнє містечко народних майстрів. На святкування 151-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка сюди з’їхалися умільці з усієї України.

Іван, народний майстер із Івано-Франківщини: «Кожен рік ми народні майстри України виготовляємо по дереву, жінки наші вишивають і ми їздимо по фестивалях, таке наше життя».

Майстри презентували сувеніри та подарунки на будь-який смак. Тут і вишиванки, вироби з дерева, картини тощо. Пригледів собі крам і очільник Черкащини Сергій Тулуб. Найбільше посадовцю припала до душі ось ця картина місцевої художниці.

Олеся, народна майстриня, м. Канів: «Немає імені в козака, просто козак на зрізі дерева. Мені теж подобалася ця робота, я рада, що її вибрали».

Вшанування пам’яті Великого Кобзаря завершилося святковий концертом. Наостанок Сергій Тулуб повідомив, що найближчим часом у Каневі створять Міжнародний центр української мови.

Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Цей міжнародний центр він буде і навчальний на базі Канівського культурного училища, ми створимо там центр культури, який буде присвячений Тарасу Шевченку, оце саме перше над чим ми працюємо це виконання доручення Президента України, яке було підписане на засідання гуманітарної ради».

Окрім того, вже за кілька днів тут відкриються водні ворота. Це, щоб туристам, які захочуть побувати в цьому краї, було зручно сюди дістатися.

Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «З 1 червня ходитимуть круїзні пароплави Київ – Канів – Черкаси і Черкаси – Канів – Київ. Усі туристи, які приїдуть з інших країн на Євро 2012 матимуть можливість побувати в Каневі і до речі цей маршрут Київ – Канів включений до міжнародного українсько-національного туристичного маршруту».

  • Facebook