"Відкритий доступ": спогад річної давнини

 ...
"Відкритий доступ": спогад річної давниниПрочерк

Спогади минулого року раптом беруть і виникають в голові абсолютно неочікувано.

5 січня 2014 – "штовханина" між ментами та черкащанами біля Палацу піонерів: нам не дають дивитися фільм "Відкритий  доступ". Нечисленний натовп намагається вберегти від ментів, що стиснули нас у кільце на сходах, екран і проектор.

Все відбувається хвилями: чоловіки у формі починають тиснути, люди – в основному жінки і пенсіонери – намагаються опиратися. Оскільки фізично сили явно не рівні, то жінки використовують психологічну зброю – верещать і моторошно завивають.

Потім "атака" зупиняється і всі завмирають, починаються "переговори": бабусі намагаються усовістити ментів, ті ніяково відвертаються. Видно, що воно їм і не треба, але наказ є наказ. Вони в'яло і незлобливо матюкаються... Потім хтось очевидно командує "до бою" – і тиск починається знову. Все це ззовні знімають на мобільні перехожі, лузають насіння і час від часу кричать – "ганьба!"

Ситуація настільки абсурдна, що не піддається розумінню. І ось під час однієї з "атак" бабця, що стоїть поряд зі мною, починає хапатися за серце і стогнати, що їй погано. Я лякаюся, починаю штурхати найближчого мента і кричати йому прямо в ухо, що бабця зараз тут помре і це буде на його, с*ка, совісті. Він теж лякається і починає кричати своїм товаришам, щоб розірвали коло і бабцю негайно випустили.

Ми вдвох із цим ментом попід руки виводимо бабцю з того "кола смерті", служивий повертається до своїх, чинити утиски далі, а я пропоную сердешній негайно викликати швидку. Але бабця раптом піднімає на мене веселі очі, підморгує і каже "та то я так, шоб їх налякати! все нормально!" і спритно знову кидається у гущавину "бою".

Завіса.

  • Facebook