"Черкаси-2": легендарні острови

 ...
"Черкаси-2": легендарні острови

Рівно 10 років тому, у січні 2007-го, сама міська архітектура ознайомила містян з перспективами забудови міста згідно нового Генплану, який "Черкаси матимуть вже до грудня". В грудні його й затвердили, щоправда через чотири роки. І він вже не містив своєї головної "фішки", про яку йшлося у варіанті-2007. Цитата: "Перспектива для забудови обласного центру – створення житлового масиву "Черкаси-2" на протилежному березі Дніпра та будівництво ще одного мосту".

Пояснення. Так "склалося історично", що в перспективі Черкаси не мали куди розбудовуватися. Чорноземи, села, природоохоронна Соснівка і Дніпро законсервували місто з чотирьох боків, а населення ж приростало і в природний спосіб, і в міграційний. Більше того, в другій половині 1970-х Черкаси взагалі стали обласним центром з найвищими темпами зростання його кількості. І ось тоді-то, а саме – 1977-го, уперше на папері й окреслилося вирішення проблеми: будівництво на намивних островах найбільшого з міських мікрорайонів з орієнтовною чисельністю мешканців від 120 до 180 тисяч. Фактично, йшлося вже не про жилмасив, а про нове місто в трикутнику Панське – Чапаєвка – Чехівка.

Усе було настільки серйозно, що "Черкаси-2" вже фігурували у Генплані 1984 року, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР. Проект міста-супутника розробили в інституті Діпромісто (дідько його бери, коректори, – не Дніпромісто, а Діпромісто: Державний інститут проектування міст), а концепцію мостового сполучення з "основними" Черкасами – у Київсоюздорпроекті.

Згідно нього, новий міст мав стати продовженням вулиці Котовського і лягти на ближчий і менший з островів. Передбачалося, що цей міст матиме дві смуги для руху автомобілів шириною 3,75 метра, дві – для громадського транспорту по 4 метри, розподільчу та запобіжну смугу і два тротуари. Загальна ширина мосту – близько 25 метрів, довжиниа – 1847 метрів (діючий має 1172 метри). Під мостом – два судохідні прольоти на 120 і 140 метрів згідно вимог Укрводшляху. Загалом орієнтиром для майбутнього будівництва був міст через Південний Буг у Миколаєві, а попередні фінансові розрахунки показали, що у цінах 1984 року він коштував би 117 млн. 115 тис. рублів. Тобто навскидку, за тодішнім офіційним курсом, – десь під 200 мільйонів доларів.
Своєю чергою, оцей менший острів сполучався з основним трьома іншими мостами по 500 метрів: для громадського транспорту, авто і пішохідним переходом. Більший острів прилягав до дамби, десь посередині "стику" знаходилася станція Панське.

Можливо, когось би зацікавило, звідкіля такі точності в промірах і загалом цифрах. Ну типу – чи не нафантазував про острови з мостами. Якогось року, здається 2009-го, у коридорах МВК довго панував страшний бардак в орнаменті паперових стосів. Гори документів "у вільному доступі" височіли під стінами. І знічев’я (когось чекав), я взяв погортати такого собі коричневого альбомчика. То й була техдокументація на всю оцю фантазію. Примостився на підвіконні та занотував дещо, а фоліант поклав на місце. Чесно. Мабуть, він і зараз десь там, в архітектурі.
Як бачимо, так чи інакше ідея жила кілька десятиліть, хоча 2007-го йшлося вже не про острови, а протилежний берег. І можливо, до неї ще колись повернуться...

  • Facebook