Велотурист

 ...
ВелотуристFacebook / Микола Шпильовий

Вже давно закінчився мій туристичний велосезон і поставлений на зимове зберігання велосипед. Провітрені палатка і спальний мішок. Та я все ще під впливом тих неймовірних емоцій, що подарували мені ті декілька днів великого 860 км велопоходу і навіть дві короткі одноденні поїздки. Ще тільки від'їхав від дому на яких 5-7 км а вже нові враження, а позаду залишилися домашні клопоти і негаразди. Кудись відступили хвороби і життєві проблеми, і ти вільний. Ти летиш. Тобі знову 20 років. Згадалися безкрайні поля, що зливаються з небом за далеким горизонтом. Згадалися зустрічі з побратимами-прикордонниками і зустрічі зі щирими, привітними людьми, що підказували дорогу, дозволяли набрати води в своїх дворових криницях. А ще згадалася бабуся, що сиділа біля свого двору. Під ветхим тинком прихилені милиці. Я привітався і спитав дозволу набрати холодної води.

"А чого ж не можна. Беріть, скільки треба. Бачите, які в мене ноги, а колись бігала. Сиджу сама-самісінька. Діти пороз'їжджалися по світу, нема до кого й заговорити. Ви напишіть про наш цукровий завод. Оце недавно відремонтували, поставили нове обладнання та й закрили. От скажіть, кому це вигідно? Напишіть про нас пенсіонерів, як ми мучимося в селі".

Бабуся явно прийняла мене за якесь велике "цабе".

Окремо згадаю екскурс в минуле. Я спеціально проклав свій маршрут так, щоб побувати в селах і містечках, описаних у "Кайдашевій сім'ї" Івана Нечуй-Левицького. І ось я їду по Семигорах і мені здається ніби із-за бугра повинен з'явитися старий Кайдаш на возі із снопами, а воли ліниво переставляють ноги та хвостами ганяють надоїдливих мух. Проїхав Дешки, Біївці, Богуслав і накінець батьківщина Письменника – Стеблів. Тут я відвідав музей І.Нечуй-Левицького. Потім був панський маєток в с. Бужанка, Буцький каньйон, зустріч з побратимами біля меморіалу в с. Легедзине, музей Трипільської культури в цьому ж селі; географічний центр України біля Шполи, Сміла, Кам'янка, Холодний Яр, Суботів, Чигирин.

Після Чигирина змушений був змінити маршрут і їхати в Черкаси. У велосипеда відмовили гальма, потім при ремонті вияснилось, що постиралися гальмівні колодки. Після Черкас через Мошни і Межиріч доїхав до Канева, де і провів останню ніч в палатці на березі Дніпра і на наступний день фінішував у Криштопівці.

Влітку вирвався в невелику поїздку по Драбівському району. Ціллю були церква в с.Мойсівка, де бував Т. Шевченко і панський маєток в с. Степанівка, в якому тепер розташована загальноосвітня школа. І була ще одна коротка поїздка на 57 км в Жорнокльови і Нехайки.

Тепер настала зима. Будуть прокладені нові цікаві маршрути, будуть нові зустрічі і нові емоції. Не сидіть по домівках, подорожуйте. Один день на новому місці приносить більше позитиву, ніж один рік на старому.

  • Facebook