У зоні АТО привчився до "козацького" рукостискання

 ...
У зоні АТО привчився до "козацького" рукостискання

Мій другий диплом про вищу освіту – психолога-практика системи МВС. Отримував у 90-х у Харкові в складі офіцерської групи – за прискореною системою аля "зліт-посадка".

В ідеальну психологію не вірю хоча б тому, що кострубата навіть назва науки, яка у перекладі з давньогрецької означає "знання душі". Проте вважаю, що мова жестів – це таки велика річ... У зоні АТО привчився до "козацького" чи "борцівського" рукостискання – руку один одному потискають не так як цивільні, а перехоплюючи долоні приблизно так як у армреслінгу. Вільною рукою одночасно плескають по плечу побратима чи товариша. Причому майже завжди так роблять у добровольчих підрозділах і у найгарячіших точках – скажімо, на блокпостах чи "на передку". Такого звичаю майже немає у тербатах, стройових частинах ЗСУ і тихих тилових частинах.

У полку "Азов" – взагалі своя система рукостикання, класична для "правих" в усьому світі – з перехопленням рук поза кистю одне одного. Так віталися ще воїни й сенатори Давнього Риму.

Що означають ці рукостискання на рівні психології? Та нічого, окрім того, що це вже – Люди Війни і після завершення боїв вони ще довго повертатимуться до звичного життя...

Ці фото я зробив у липні та в жовтні нинішнього року, у містах Щастя Луганської та Урзуф Донецької обл. На першому фото – два бійці полку спецпризначення "Азов". На другому – боєць зведеного міліцейського загону Олександр Х. і гранатометник батальйону "Айдар" Ілля Ідель з Черкащини, який загинув через 4 дні після того, як було зроблене це фото...

Люди там Справжні, за що їм Слава й Честь!..

  • Facebook