Про "Хе" у місті на "Че"

 ...
Про "Хе" у місті на "Че"

Великий драматург і ловелас Бертольд Брехт зізнався якось, що за одну сильну ідею готовий відмовитись від будь-якої жінки. Нам таких жертв не треба, бо сильних ідей в Че – як у дурного сємєчок. І їх продукують не лише ті, хто глибоко мислить у форматі громадського бюджету, а й не активує думку зовсім.

От хоч би свіже "Че – місто Хе". Лише найкращі з домогосподарок Че зразу скажуть, що Хе – то корейська рибна страва, але їх ерудиція наразі марна. А що ще в Че – Хе? Як розібратися – не так і мало.

ХАТИ. Значна частина міського житлового фонду. Особливістю хат в Че є та, що в центрі зустрічаються мазанки з віконницями, а на околицях переважають хатинки типу "вілла".

ХЕРНЯ. Поширений вид діяльності черкаських політиків і посадовців. При цьому політики переконані, що хернею займаються їхні опоненти. Те саме думають посадовці щодо підлеглих.

ХІМІЯ. а) Загальна назва промислового району, в якому переважають підприємства хімічної промисловості. Більшість з них як галузеві вже недіючі; б) Спецпоселення в районі села Хутори (Див. ХУТОРИ)

ХІМВОЛОКНО, ХІМРЕАКТИВ. Підприємства в районі Хімії. Че-модан без ручки.

ХІМІЯ ВОНЯЄ. Здебільшого у минулому – означення населенням відповідного напряму вітру. До чи після, фраза неодмінно супроводжувалася ненормативною лексикою.

ХІМСЕЛИЩЕ (ХІМПОСЬОЛОК, ХІМПАС). Загальна назва робітничого жилмасиву, забудованого в основному у 1960 – 1970 роки. Відтоді й дотепер вважається одним з найбільш кримінально-небезпечних. За радянських часів – центр самогоноваріння, в часи незалежності – виготовлення психотропних речовин кустарним способом.

ХІНКАЛІ. З часу поширення грузинських ресторанів – мєсний делікатес мажорів середньої руки.

ХЛІБЗАВОД. В усі часи, так чи інакше, – "альфа" і "омега" місцевої харчової промисловості. До 1986 року Че-хлібзавод розташовувався в трьох місцях: центральне виробництво разом з управлінням – на Чигиринському шосе, цех булочних виробів – на Урицького, чорний хліб випікався на Ільїна.

ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, ХОМЕНКА, ХИЖНЯКІВСЬКИЙ. Назви вулиць та провулку

ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ БОГДАНОВІ. Пам’ятник, відкритий у 1995 році, головний елемент композиції на одноіменній площі.

ХМЕЛЬНИЦЬКОГО БОГДАНА. Парк, своєрідна Лиса гора державного значення. Тут був замок, листом з якого 8 червня 1648 року розпочалася наша "вічна дружба" з Росією.

ХМІЛЬНЕ, ХМІЛЬ КОЗАЦЬКИЙ. Місцеві сорти пива. Вже нема.

ХОКЕЙНИЙ ПАЛАЦ. Від 2008 року і дотепер обіцяна мерами новобудова.

ХОЛМСЛАВИ. На відміну від меморіалу "Пагорб Слави" – міська локація для кльових панорамних фоток та зимових розваг.

ХРЕЩАТИК. В дорадянський період – неофіційна, а з 1993 року – офіційна назва однієї з центральних вулиць міста. Ржака для туристів. Родзинка Че.

ХУДЯКИ. Мальовниче село неподалік Че з помірно-континентальним кліматом. Знаходиться приблизно на 400 метрів вище суперового родовища уранових руд. Нові Худяки виникли наприкінці 1950-х років після переселення старих при створенні Кременчуцького водосховища. Відоме "Татарською могилою", як визнаний центр промислового рибальства (і аматорського у промислових масштабах браконьєрства) та дороговказом, в якому якісь сволочі постійно затирають літеру "Д".

ХУТІР ПАХАРІВ. Че-ркасизм. Від 22 лютого 2016 року офіційна назва частини колишньої вулиці Ярослава Галана. Названо на честь поселення дорадянських часів.

ХУТОРИ. Село за 8 кілометрів південніше Че, фактично приміська територія. Засноване 1907 року преселенцями з Худяків (Див. ХУДЯКИ). Центр промислового виробництва яєць та любительського – набалдашників з розочками.

При тому, що "Хе у Че" тут вибіркове, очевидно: Хе для нас – не римська цифра і не місце в рейтингу. Хе – це наше непритомне сьогодення і славне минуле. Спасибі Вам, шановний Че-новнику за "сильну ідею", задля якої нічим не треба жертвувати. І якщо вже в Ваших силах, зробіть так, аби на тій анекдотичній стелі, яку ніяк ніде не встановлять, було написано "Я (сердечко) Х". Дешевше і актуальніше буде.