«Спасибо жителям Донбасса!..» Або, хто сіє вітер, той жне бурю

 ...
«Спасибо жителям Донбасса!..» Або, хто сіє вітер, той жне бурю

Аналізуючи нинішню ситуацію в Україні, я все частіше згадую гравюру «Чотири вершники Апокаліпсису». Її, на початку 16 століття створив один із найвеличніших представників Ренесансу, німецький художник Альбрехт Дюрер. За задумом автора чотири вершники, що шалено мчать по землі, сіючи смерть і хаос, уособлюють чотирьох персонажів шостої глави «Откровення Іоана Предтечі» із останньої книги «Нового Завіту». Їхні імена – Смерть, Несправедливий Суд, Війна і Моровиця. І найстрашніше те, що копита їхніх коней вже топчуть українську землю.
Хто ще вірить у справедливий суд, нехай спробує без хабара захистити своє законне право в українському суді. Я вже пробував. Позов виграв мій супротивник, який улестив суддю, у переддень засідання по справі, «подарувавши» судді козу та КАМАЗ сіна. Словом, ця справа така ж безнадійна, як починати споруджувати будинок із даху, а не із фундаменту.
Так що персонаж на ім’я «Несправедливий Суд» давно почувається в Україні, як у себе вдома.
Наступний – «Смерть» теж тут. Упродовж останніх 20-ти років смертність в Україні впевнено бере верх над народжуваністю. А про чорний поступ «Моровиці» свідчить те, що вкрай слабка, малобюджетна, і через це дуже корумпована система охорони здоров’я, призводить до вкрай малої, як для Європи, середньої тривалості життя в Україні. Якщо хтось має щодо цього хоч якісь сумніви, нехай спробує вилікуватись не давши хабара та не купивши за власні кошти ліків.
«Війна» неситим оком позирає на країну із боку північного сусіда. Не просто ж так Путін називав нашу державу «політічєскім нєдоразумєнієм», а Медведєв днями заявив про своє бажання обговорити із представниками України «питання кордонів». Увесь світ давно зрозумів, що будь-яка спроба перегляду кордонів – це невідворотна війна. Саме тому було ухвалено міжнародну Женевську конвенцію, в якій чітко зазначено про неприпустимість подібних дій, бо вони ведуть до війни.
Цілком зрозуміло, що гарцювання «чотирьох вершників» нічого доброго для України і українців не віщує.
Здавалося б, вища влада в країні давно мала б зробити висновки і розпочати глибокі, кардинальні реформи, щоб зламати ситуацію. Та де там. Розумінням у вищих владних кабінетах і не пахне. Більше того, ВОНИ вперто ігнорують і інше біблейське повчання: «Що посієш - те й пожнеш». Історія, яку древні китайці називали вчителькою майбутнього, постійно показує, що той, хто сіє вітер, неодмінно пожинає бурю. І вітер вже посіяно. Фарс, розіграний із арештом Тимошенко, вивів на вулиці сотні людей. Сутички протестантів із міліцією, вже стають нормою буття. Правоохоронці застосовують проти інакомислячих кийки і сльозогінний газ. Кількість потерпілих росте. Проте пропорційно із цим, росте і бажання громадян протестувати проти несправедливості. Офіційний Вашингтон, даючи оцінку арешту Тимошенко, нещодавно заявив, що Україна – не правова держава. І справа не лише у позиції США. Світ і країни демократії не потерплять у центрі Європи авторитаризм, обмеження демократичних свобод, відмову від принципу «верховенство права» та перехід до принципу «право сили», не дивлячись на те, у якій би країні це не відбувалось. Хто сумнівається, нехай згадає про долю Чаушеску, Мілошевича і інших їм подібних.
Природно, що головним ворогом демократії дедалі більша кількість українців починає вважати Президента України. Адже він, як ні хто інший несе відповідальність за те, що відбувається у цій країні. Схоже, що ніхто не вірить запевненням Віктора Януковича щодо його не втручання у справу Тимошенко. Дедалі більше людей починає схилятись до думки, що цю особу ні в якому разі не можна було обирати на пост Президента. Бо із ним на чолі Україна впевнено перетворюється на авторитарну державу, тобто рухається у бік прірви. Здається ще трохи, і країною, як шуліки, почнуть ширяти ескадрони смерті, що фізично винищуватимуть інакомислячих, як колись було у Чилі.
Одна моя знайома, яка на виборах голосувала за Тимошенко тільки тому, що не хотіла бачити на цій посаді Януковича, недавно сказала: «Живу наче уві сні. Досі не віриться, що наш Президент Янукович».
Схоже, що вітер, роздмуханий антидемократичними діями можновладців, вже викликав в Україні зустрічний вітер. Різка оцінка діям Президента України вже звучить в народі, набираючи різних форм. У Тальному, днями, невідомі борці із режимом на стінах споруд малювали портрет Януковича із простреленою головою. А футбольні фани під час футбольного матчу «Динамо» - «Карпаты», який відбувся у минулу неділю, у своїх протестних настроях пішли ще далі. Ціла трибуна у сотні горлянок скандувала: «Спасібо жителям Донбаса, за Прєзідєнта…!». Далі на адресу чинного гаранта Конституції лунало ну дуже не толерантне слово. У ютубі повно тематичних відеороликів. Вищим владцям в Україні, напевно слід негайно припинити роздмухувати бурю, бо вона цілком здатна вийти із під контролю і наробити лиха всім.

  • Facebook