Що далі в ліс - товстіші партизани…

 ...
Що далі в ліс - товстіші партизани…

У переддень нового року в камеру Лук'янівського СІЗО потрапив екс-міністр МВС, один із польових командирів Помаранчевого майдану Юрій Луценко. У перші дні нового року суд вирішив, що за гратами Луценко сидітиме ще щонайменше 2 місяці. Інша лідерка опозиції Юлія Тимошенко віднедавна  без відома слідчих ГПУ і чхнути не сміє. Хвилю арештів пережила й ВО «Свобода». Днями правоохоронці затримали на Івано-Франківщині озброєну до зубів групу з членів «Тризубу». До чого вони готувались, маючи на руках автомат «Калашникова», пістолети, ножі та гранати - залишається тільки здогадуватись. Що це було? Спроба надати руху опору авторитарному режиму забарвлення терористичного, щоб потім на весь світ казати: «Дивіться, мовляв, це не народ зібрався на майдані, вимагаючи повернення на шлях демократії, а лише мутить воду зграйка бомбістів-екстримістів»? Чи може прообраз імовірних шляхів розвитку визвольного руху в умовах жорсткої цензури та репресій із з боку влади? Ні одного, ні іншого, м'яко кажучи, не хочеться. Насилля породжує насилля. Пролита кров - криваву помсту. Це шлях у нікуди. І Україна його вже не раз проходила, згадати хоча б часи Руїни…

І хоч не тільки в Україні, а й у світі почали говорити про політичні переслідування проти опозиційних сил в Україні, але верховну владу країни це, схоже, зовсім не бентежить. Це і лякає, і обурює. Бо мені, як і кожній людині, хочеться жити в нормальній країні, де свято оберігають життя та права людини. І зовсім не хочеться, щоб було так, як у пісні Цоя: «Тем, кому нечего ждать, садятся в седло…».

Між тим, що далі в ліс - товстіші партизани.

У щорічному рейтингу свободи, який складає американська організація Freedom House, Україна випала з групи "Вільних країн" і повернулася в групу "Частково вільних країн", де перебувала до 2004 року. Масла у вогонь долив і комісар із питань розширення Євросоюзу та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Без дотримання прав на мирні зібрання та свободу засобів масової інформації Україні не бачити зближення з Європейським Союзом - такий меседж він привіз до Києва. До всього, однією з цілей візиту комісара ЄС є належне вивчення ситуації щодо переслідування представників попереднього українського уряду.

Президент Усесвітньного конгресу українців Євгеній Чолій, у своїх коментарях щодо ситуації в країні ще більш різкий. "Усесвітній конгрес українців закликає міжнародне співтовариство та свої складові організації засудити неприпустимий антидемократичний тиск, який чинять  на політичних опонентів в Україні", - заявив він.

В унісон із Євгенієм Чолієм виступають і представники центрального офісу «Батьківщини». «Зусиллями Януковича, який будує авторитарний диктаторський режим, наша держава виявилася серед 25 країн, які минулого року продемонстрували вражаючий занепад демократії», - так там прокоментували новий рейтинг України, оприлюднений організацією Freedom House.

Поки влада демонструє повний «ігнор», опозиційні сили готуються до «барикадних боїв». Не мовчить і сама Тимошенко. Днями вона закликала українців прибути 22 січня на центральний майдан Києва на масову акцію протесту. Бо, як гласить один із законів Ньютона, будь-яка дія викликає рівну за силою протидію. Успіх акції прямо залежить від активності громадян. Але чи прийдуть маленькі українці на День соборності на столичний майдан?

Те, що «Нового Майдану не буде» вмотивовано доводить економіст Юрій Шпак в однойменній публікації, оприлюдненій на сторінках інтернет-видання «Економічна правда». На його переконання, на майдан людей не виженуть ні згортання демократії, ні Житловий і  Трудовий кодекси, ні будь-що інше. Схожу думку поділяє навіть дехто з черкаських бютівців.

Буквально напередодні Різдва мені пощастило зустрітись із одним із лідерів обласного БЮТу. Більш песимістичих думок не чув навіть із вуст регіоналів у часи перемоги Помаранчевої революції.  Мовляв, що цей майдан дасть? Хто на нього прийде? Навіщо Юлі вимагать проведення позачергових парламентських виборів? Щоб самій стати депутатом? І далі в такому ж дусі. Ну прямо, як у фінальній сцені однієї з п'єс  Подерев'янського: «О Данія нещасна!.. Піпець всім сподіванням!». Не кращий «оптимізм» демонструють і інші представники обласного БЮТу. Сидять тихо, як миша під віником. «Майбутньою акцією «Батьківщини» нині більше переймаються всі, хто завгодно, але тільки не бютівці», - прокоментував ситуацію обласний керівник однієї з маленьких, але гордих партій демократичного крила… Що далі в ліс - товстіші партизани. Перевелися, мабуть, бійці в лавах черкаської «Батьківщини». Воно й зрозуміло. На передовій фронту солдати не товстіють. Жирок, зазвичай, нагулюють ті, хто тримається подалі від начальства та поближче до кухні.

  • Facebook